ШАХТА

Сегодня 119 лет украинскому футболу

Третього липня 1999 року Виконком Федерації футболу України ухвалив історичне рішення: днем народження українського футболу визнається 14 липня 1894 року. Саме тоді у Львові відбувся поєдинок між місцевою командою «Сокіл» та збірною Кракова, який господарі виграли − 1:0.

Кінець суперечкам

Було покладено край суперечкам щодо дати й місця народження вітчизняного шкіряного м’яча. На право називатися колискою вітчизняного футболу претендували Одеса, Харків, Миколаїв. Однак терміни проведення прем’єрних матчів тамтешніх клубів, як правило, не були підтверджені документально. Свідоцтва ж про львівську зустріч, що в ній виступав колектив, складений виключно із жителів Міста Лева, збереглися донині, що й дає підставу вважати той поєдинок найпершою сторінкою нашої футбольної біографії.

Чи був на трибунах Іван Франко?
Львів тоді був столицею Коронного краю «Галичина та Володимирія», що входив до складу Австро-Угорської імперії Габсбургів на федеративних засадах. У програмі другої Галицької загальнокрайової виставки досягнень, окрім конференцій літературознавців (там кілька рефератів виголосив Іван Франко), медиків та інженерів, були заплановані й спортивні заходи. Спеціально для показових гімнастичних вправ і футбольного матчу в травні 1894 року в Стрийському парку збудували стадіон із полем 100 на 120 метрів та трибунами на 7 000 місць. Тоді ж до місця події пустили електричний трамвай.

Шість хвилин − і ціла вічність
Львівська та краківська футбольні команди існували під егідою польського гімнастичного товариства «Сокіл», що виникло ще 1862 року, в період національно-культурного піднесення слов’янських народів Австро-Угорщини. Їхній матч було присвячено другому злету «Соколів», що також проходив у рамках Галицької виставки. Зустріч, свідками якої стали понад три тисячі глядачів, розпочалася о 17-й годині і тривала всього шість хвилин, до першого забитого м’яча. Його автором став другокурсник учительської семінарії Влодзімеж Хомицький.

14 липня, 115 років тому...
Про події того пам’ятного дня сам футболіст розповів журналісту Рудольфу Вацеку. Згодом ця розповідь була опублікована на сторінках книжки «Спортивні спогади». «14 липня на футбольне поле, обладнане на території Виставок, у присутності кількох тисяч глядачів вийшли дві команди: львівська в сірих гімнастичних штанях і краківська в синіх; обидві в білих футболках і гімнастичних мештах. Суддівство взяв до своїх рук професор Зігмунд Виробек із Кракова», − згадував Хомицький.

З лівого флангу − в історію
«Команди вперше вийшли на поле в присутності публіки, тому гра одразу стала нервовою й хаотичною, − читаємо далі. − Глядачі зовсім не розуміли правил, а самі гравці прагнули за будь-яку ціну закопати м’яч між прапорці поля суперника. Була це величезна гонитва за м’ячем... Про зупинку не могло бути й мови. Ми з великим азартом захопили м’яч і погнали його убік воріт гостей, що всією командою кинулися боронити свої позиції й викопували м’яч, як могли. Мене призначили на лівий фланг...»

Герой пекельної копанини
І, нарешті, підходимо до спогадів Влодзімежа Хомицького про сам історичний гол: «Я стояв трохи на віддалі від загального гурту під воротами краків’ян, де йшла пекельна копанина. Раптом із того натовпу вилетів м’яч і покотився просто мені під ноги. Не роздумуючи довго, я замахнувся правою ногою і сильним ударом спрямував його над збитою купою гравців обох команд. М’яч пролетів їх і несподівано з’явився перед краківським воротарем. Він устиг піднести руки, але було запізно − м’яч вже його минув».

Свій для українців і поляків
Авторові історичного голу на той момент було шістнадцять. Влодзімеж Михал Хомицький народився у Львові 19 квітня 1878 р. Згодом викладав фізкультуру в дев’ятій місцевій гімназії. Одразу після другої світової війни перебрався до Польщі. Мешкав у Хоцянові, що у Легніцькому воєводстві. Помер 12 липня 1953 р. На його могилі встановлено бронзовий обеліск із написом: «14 липня 1894 р. у Львові на стадіоні Сокола відбувся перший офіційний матч із футболу між командами Кракова і Львова. Перший гол у цьому поєдинку, а одночасно в історії польського футболу, здобув Влодзімеж Хомицький».

Краків прагнув реваншу
«В цю ж мить я почув голосний вереск, − то львів’яни тріумфували, а гості висловлювали незадоволення, − знову звертаємося до спогадів автора найпершого голу на українській землі. − Сталося це на шостій хвилині з початку зустрічі. Незважаючи на протест пана Виробка, який вимагав продовження гри, бо його земляки прагнули реваншу, нас попросили з поля, на яке вже виходила група гімнастів, щоб демонструвати групові вправи...»

Перші одинадцять
Львівський спортивний дослідник Богдан Люпа відшукав у архівах унікальну знахідку − склад львівської команди в її історичній зустрічі проти суперників із Кракова. Ось вони, одинадцять гравців, котрі взяли участь у першому офіційно задокументованому футбольному матчі на теренах України: Ксенофонт Теодорович, Людвик Христельбауер, Северин Рудницький, Мар’ян Білецький, Кароль Марциховський, Вілібальд Ноах, Станислав М’яновський, Бронислав Голородський, Олександр Козел, Юлій Онишкевич, Влодзімеж Хомицький. Керував командою Едмунд Ценар.

 

Источник: ffu.org.ua

Читайте также
Редакция: info@shahta.org | Карта сайта: XML | HTML