ШАХТА

Еленіо Еррера: Справжній The Special One. Частина ІІ

08.04.2020 5:45

Еленіо Еррера: Справжній The Special One. Частина ІІ

В Інтері Еррера суттєво вдосконалить ритуал з м’ячем, який він успішно використовував в Барселоні. Напередодні матчу Еленіо стояв в центральному колі зі сферою в руках. Кожен гравець, доторкнувшись до неї, вигукував: "Я повинен заволодіти м’ячем! Я повинен заволодіти м’ячем!" Еррера так пояснював значення цього сакрального ритуалу: "Дуже важливо доторкнутися до м’яча. Гравці сильно хвилюються перед стартовим свистком. Адже це великий матч при заповнених вщерть трибунах, а м’яч – це їхнє життя. Тому я і прошу гравців обійняти одне одного. Так вони розуміють, що ми в одному човні. Одна команда – одна сім’я".

Еленіо Еррера: Справжній The Special One. Частина І

Чарівник посадив на лаву навіть Ласло Кубалу, кумира всієї Барселони. Його гра стала однією з причин будівництва "Камп Ноу", адже старенький "Лес Кортс" вже просто не міг вмістити всіх бажаючих насолодитися магією угорця. Еррера вважав Кубалу старим та повільним. До того ж, він не міг пробачити мадяру його нічні походеньки. Ласло інколи приїздив на матчі з жахливим похміллям, не кажучи вже про тренування. Еррера, в енний раз викликавши Кубалу на килим, заявив футболісту, дивлячись в його голубі очі: "Ти – рак, який підточує нашу команду". Еррера зумів переконати правління блаугранас в тому, що Кубала тягне FCB на дно. І боси каталонців погодилися відправити мадяра в "заслання", на лаву запасних. Еленіо вмів переконувати.

Що ми з нею зробимо? Таке питання пролунало на засіданні правління Барселони. Один з гравців блаугранас зустрічається з співачкою, яка відволікає його від футболу та тренувань. До того ж, ходять чутки, що як тільки футболіст покидає дім, вона наставляє йому роги. На перший погляд видавалося, що немає нічого простішого, аніж поставити хрест на цьому руйнівному для Барси романі. Правління винайняло приватного детектива, який став тінню співачки.

Але йому так і не вдалося спіймати її на гарячому. Тоді клубні боси звернулося до Еррери за допомогою, адже знало, що для нього немає нічого неможливого. "Вважайте, що справа в кишені. Дайте мені невелику суму грошей, і я заплачу її тому, хто з нею переспить", – запропонував Чарівник. Раптом один з наймолодших членів правління підняв руку: "Тренер, для чого викидати гроші на вітер. Я готовий переспати з нею… Безкоштовно".

Еррера прагне мати абсолютний контроль над життям своїх гравців. Він каже, що вони мають їсти, скільки мають спати, з ким можна зустрічатися, а з ким не варто. Сигарети, алкоголь, еротичні журнали? Краще це все якомога швидше заховати під ліжко. Адже в коридорі чути гучні кроки. Тренер наближається. Він схиблений на здоровому способі життя так само, як і на перемогах. Більше 50-ти років Еленіо щоранку займався йогою в костюмі Адама.

Своїм дітям він забороняв пити не лише вино, а й запивати їжу водою. Н.Н. стверджував, що вона розбавляє шлунковий сік та негативно позначається на метаболізмі. Інколи діти не хотіли миритися з цими драконівськими методами батька, і йому доводилося ставити графин з водою на підлогу. Якщо вони намагалися поцупити посудину, батько просто з усієї сили наступав їм на долоні.

Еленіо Еррера: Справжній The Special One. Частина ІІ

Еррера вірив в чудодійну силу лише одних ліків – аспірину з кавою. "Вони не лише абсолютно нешкідливі. А й допомагають зменшити біль та стимулюють роботу мозку", – стверджував Еррера. Він замовляв великі партії аспірину в Англії та США. Маленькі долоні дітей Еленіо розкладали на столі пігулки, а потім розламували їх та перетирали на порошок. Білі кристалики було практично нереально відрізнити від цукру. Потім діти змішували їх з сахарозою і цією солодко-гіркою сумішшю заправляли каву та вафлі. Трішки цукру досипаного до кави, трішки білого порошку між двома шарами вафель.

Цією передматчевою трапезою повинні були ласувати всі гравці команди. Якщо ж хтось відмовлявся від нектару й амброзії, то одразу міг пакувати валізи. Вафлі зазвичай приклеювались до піднебіння, і часом їх було важко відшкребти навіть язиком. Еррера називав цю трапезу причастям. А критики методів Еленіо стверджували, що кава і вафлі зовсім не нагадували тайну вечерю. Вони говорили, що їх варто називати значно банальніше – допінг Еррери.

Про тренування Еленіо розповідали такі ж страшні історії, як і про тренування Лобановського. Це на своїй шкірі відчули гравці Барселони, які пройшли з наставником через вогонь, воду та мідні труби. Так, після першого тренування Еррери всі футболісти каталонців були настільки вичерпані, що блювали просто на полі. Коли хтось приходив до Еленіо, скаржачись на гарячку, наставник посміхався та відповідав: "Це ж добре. З гарячкою грати краще". Футболісти, окрім нагайки, могли розраховувати лише на каву та вафлі. Блаугранас скаржилися клубному лікареві, що після кави, котру дає їм H.H. напередодні матчів, вони не можуть заснути вночі. Деякі хитруни, зловивши мить, коли тренер відвертався, чи розмовляв з іншим гравцем, виливали каву і викидали вафлі. Кубала ж не боявся нікого. Якось він поставив філіжанку кави перед тренером та сказав: "Сам випий це лайно! Випий!"

Еррера кілька секунд дивився на горнятко, в якому розчинялися білі кристалики, які кілька секунд тому могли бути цукром. Чи не зовсім цукром. Тренер встав зі свого крісла та вийшов з роздягальні. Еленіо вирізнявся своєю злопам’ятністю. Ця витівка мадяра переповнила чашу терпіння Чарівника. Після цього інциденту Кубала майже не покидав лаву запасних. Один з футболістів каталонців викрав трішки кави та передав її знайомому лікарю для аналізу. Ескулап стверджував, що в цій каві не було ніякого аспірину, натомість там він виявив амфетамін. Щоправда, ніхто офіційно не підтвердив, що в каву та вафлі, якими Еррера частував блаугранас, він додавав амфетамін.

Еленіо Еррера: Справжній The Special One. Частина ІІ

Фатальним для Еленіо в Барселоні стало протистояння з Реалом у півфіналі КЄЧ 1959/60. В матчі-відповіді королівський клуб нокаутував блаугранас на "Камп Ноу" 3:1 (6:2 за підсумками двох ігор). Кулес були настільки розлючені цією поразкою, що почали трощити все, що потрапляло їм під гарячу руку. Синьйор H.H. думав, що фанати не зачеплять його та спокійно прогулювався з французьким журналістом Рамблою. Раптом дорогу їм перекрили кілька фанатів. Еррера почав пояснювати вболівальникам причину катастрофи на "Камп Ноу": "На жаль, наша тактика і стратегія виявилися неефективними". Проте вболівальники прагнули крові і їх ставало щоразу більше. Еррера розумів, що будь-якої миті вони можуть розірвати його на шматки. Еленіо несподівано зірвався з місця і пробіг найшвидшу стометрівку в своєму житті. "Тоді мені видавалося, що я не Барселоні, а в Памплоні, де за мною мчать страшні бики. Не дивно, що я розвинув спринтерську швидкість", – розповідав наставник.

Він заховався за найближчими відчиненими дверима. Це виявився готель, у якому зупинився Реал. Фанати сказали тренеру на прощання кілька ласкавих слів: "О ти опинився у відповідному місці. Йди до Бернабеу і забери в нього гроші, які він тобі заборгував за сьогоднішній матч". Не дочекавшись завершення сезону, Еррера підписав контакт з Інтером. Прощання Чарівника з Барселоною виявилось таким ж гірким, як і його скандальна кава. Еленіо вважав, що каталонці ніколи його по-справжньому не цінували, і прокляв блаугранас. "Без мене вам нічого не світить!" Прокляття діятиме 14 років. Лише в 1974 Барселона знову стане чемпіоном Іспанії.

Еррера недарма зупинився на пропозиції президента Інтера Анджело Моратті. H.H знав, що сидіти на тренерській лаві нероадзуррі майже так само "безпечно", як і на електричному стільці. Так, нафтовий магнат Моратті за 5 років свого правління встиг вигнати 12 тренерів. Тому Н.Н. вирішив підстрахуватися та вибив з Анджело рекордну зарплатню в 35 000 лір. Навіть для мільйонера Моратті це були величезні гроші, але Еррера пообіцяв президенту те, чого він найбільше прагнув – титули. Анджело набридло постійно залишатися в тіні старшого міланського брата.

До того ж, Еленіо стверджував, що Анджело міг би розщедритись й на більшу суму для кращого наставника світу, адже він приніс йому неймовірні прибутки. "Інколи дорога пропозиція може виявитися найбільш дешевою, і навпаки: дешеве – дорогим". Цього разу Еленіо зовсім не філософствував. Вже в першому сезоні Еррери в Мілані кількість вболівальників Інтера зросла в 5 разів.

Через кілька тижнів після того, як Еленіо очолив нероадзуррі, він зібрав дружин футболістів та наголосив їм на важливості правильного харчування їхніх чоловіків та розповів, якого розпорядку дня повинні дотримуватись гравці. Він хотів мати абсолютний контроль над командою. Чарівник не зупинявся ні перед чим. Всі гравці Інтера з жахом згадували заборону на виїзд з тренувальної бази в Апп’яно-Джентіле, яка отримала назву "ritiro". "Ідея полягала в тому, що футболісти мали концентруватися на майбутньому матчі, і ніщо не мало їх відволікати", – так розумів потребу "ув’язнення" на базі захисник Тарчізіо Бурньїч. "Під час такого вимушеного усамітнення нам залишалося лише тренуватися, їсти і спати. Коли випадала вільна хвилинка, єдиною доступною для нас розвагою були карти.

Все це призводило до того, що ми думали лише про гру. Але в ritiro був й зворотній бік. Залишитися на базі один раз за певний період – це нормальний тренувальний процес, а ось постійно жити там – це ставало справжньою мукою для футболістів", – згадував Бурньїч. Весь життєвий цикл гравців Інтера, від сну до тренувань, дієт і кисневої терапії, був суворо регламентованим. Англійський форвард Джеррі Гітченс, покинувши нероадзуррі, одразу перехрестився: "Я відчув неймовірне полегшення, наче я втік з чортової армії".

Еленіо Еррера: Справжній The Special One. Частина ІІ

Прийшовши в Інтер, H.H. розпочав полювання на відьом, адже в команді могла бути лише одна зірка, навколо якої крутився б Інтер – Еленіо Еррера. Першою жертвою диктатора став феноменальний форвард Антоніо Анджелілло, який в сезоні 1958/59 забив 33 голи в 33 матчах Серії А. Однак він часто влипав в скандали, а тому Еленіо з ним було не по дорозі. Отож нероадзуррі довелося розпрощалися з вбивчим форвардом. Армандо Піккі, капітан La Grande Inter, геніальний ліберо, міг не лише вибивати м’ячі, а й чудово розпочинати атаки. Проте захисник часто сперечався з Еррерою й мав нахабство робити це привселюдно.

Тому в 1967 році Армандо запроторили до скромного Варезе. Одним з небагатьох футболістів, який зміг витримати пресинг Еррери, став Маріо Корсо, на прізвисько Ліва нога Бога. Вінгер мав такого адвоката, проти якого навіть Чарівник не зміг нічого вдіяти. Анджело Моратті обожнював Корсо й так і не погодився продати його, попри те, що тренер просив президента вигнати Маріо мало не щотижня.

"Мене звинувачували в тиранії та абсолютній безжалісності по відношенню до гравців. Але я лише запровадив систему, яку згодом скопіювали всі клуби: важка праця, перфекціонізм, фізичні тренування, дієта і три дні концентрації перед кожним матчем", – виправдовувався Еленіо. Еррера, готуючись до ігор, складав досьє на опонентів. Після кількох лекцій футболісти Інтера могли ідентифікувати опонентів лише за описом тренера, навіть на бачачи їхніх фотографій. Луїс Суарес, улюбленець H.H., розкрив пару секретів тренера: "Його акцент на фізичній формі та психологічних аспектах немає аналогів. До цього головний тренер не був настільки важливим.

Він часто применшував якості зірок, створюючи образ недостатньо сильного гравця, а інших навпаки незаслужено вихваляв. Таким чином, він не давав першим спочивати на лаврах, а других змушував виправдовувати аванси. Я пам’ятаю, що якось Еррера сказав, звертаючись до якісного, але зовсім не геніального півзахисника Мауро Бічічлі: "Я думаю, що ти кращий за Гаррінчу". Ви не повірите, але в наступних кількох іграх Мауро дійсно нагадував Кривоногого янгола".

Еррера зробив Інтер футбольним королем Італії. В період з 1960 по 1968 нероадзуррі тричі вигравали скудетто, двічі брали срібло і двічі фінішували на останній сходинці п’єдесталу пошани. Та й на міжнародній арені Змії не пасли задніх – хлопці Еленіо взяли два КЄЧ й в якості бонусу підхопили ще два Міжконтинентальні кубки. Попри те, що методи H.H. виявились напрочуд ефективними, критики не вгамовувались. Він отримав прізвисько "тренер кубка фармакології", опоненти Еленіо натякали на те, що Інтер виграє завдяки допінгу. Ферруччо Маццола, брат великого Сандро, підтверджує цю версію. "Я бачив, як Еррера давав таблетки гравцям. Ми, футболісти дублю, були в нього в якості піддослідних кроликів. Випробувавши на нас дію препаратів, Еленіо найбільш ефективні з них давав основі. Деякі з моїх колег випльовували ці пігулки.

Саме так радив мені робити старший брат Сандро – "Ти повинен збігати в туалет та позбутися їх". Звичайно ж, Ерреру було не просто ошукати, і згодом він почав додавати пігулки в каву. Так з’явився наш легендарний чемпіонський напій – "IL Caffe Herrera" (згадайте каву з аспірином, якою тренер пригощав своїх гравців в Барселоні). На доказ своїх слів Ферруччо наводив ранню смерть багатьох гравців Великого Інтера. Тоді Маццола не знав, що через кілька років він також програє свій останній бій з раком. Сандро ж, навпаки, категорично заперечував все написане братом і після виходу автобіографії Ферруччо перестав з ним спілкуватися.

Еленіо Еррера: Справжній The Special One. Частина ІІ

Еленіо захоплювався філософією Макіавеллі й погоджувався з Ніколо, що мета виправдовує засоби. Це твердження чудово ілюструє такий випадок. У фіналі КЄЧ 1967 року Інтер схрестив шпаги з шотландським Селтіком. Еррера, щоб побачити суперника вживу, прилетів в Глазго на приватному реактивному літаку. Під час матчу з Рейнджерс Еленіо запропонував тренеру кельтів Джоку Стіну місце у своєму літаку, щоб він подивився Всеіталійське дербі Інтер – Ювентус.

Наставник Селтіка погодився, але, знаючи Н.Н., вирішив не здавати квитки, які він раніше забронював. І не помилився. Напередодні вильоту тренер Інтера сказав, що, на жаль, не зможе взяти Джока, оскільки в крихітному літаку занадто мало місця для чималенького шотландця. Квитки на дербі, які пообіцяв Еррера, Стін так і не отримав. Довелося б шотландцю повертатися додому, спіймавши облизня, якби йому не допоміг журналіст, який переконав стюарда впустити Джока на матч за акредитацією для преси.

У сезоні 1967/68 Інтер фінішував лише п’ятим в Серії А, відставши аж на 13 очок від ненависного Мілана. Після такого провалу Еррера перейшов в Рому, пообіцявши зробити її кращою командою Італії. Але у вічному місті магія Еленіо перестала діяти. Еррера так пояснював кепські результати Роми: "Було дуже дивно. Ми програвали матчі неймовірним чином. Мої гравці припускалися безглуздих помилок – часто граючи руками у власному штрафному майданчику. Також ми пропустили десятки незрозумілих голів, які не можна було логічно витлумачити.

Я наче дивився фільм в жанрі science-fiction, а не футбольний матч". Еррера припускав, що частина гравців Роми просто здавала матчі, а деякі з них робили ставки на тоталізаторі. Як показав час, тренер не помилявся. У 1980 році на Апеннінах вибухнув гучний скандал Тотонеро-1980, який підтвердив, що в Італії було чимало договірних матчів. З Ромою Н.Н. виграв лише кубок Італії і в 1973 повернувся в Інтер. Але там він не зміг двічі ввійти в одну й ту ж річку. Нова команда не сприйняла муштри Еррери, й вже через рік він пішов на пенсію. Без футболу H.H. довго не витримав. У 1978 році він очолить Ріміні, а в 1979 Барселону. Однак без особливого успіху. В Італії Еррера познайомився зі своєю третьою дружиною, вродливою журналісткою Фіорою Гандольфі. Якось вона прийшла, щоб взяти в Еленіо інтерв’ю, та залишилася з геніальним тренером, поки смерть не розлучила їх.

Еленіо Еррера: Справжній The Special One. Частина ІІ

Особистість Еррери занадто багатогранна, щоб описувати її лише білими або ж виключно чорними барвами. Ось кілька аргументів від адвоката диявола на користь того, яким негідником був H.H. Батько захисника Інтера Арістіде Гварнері помер у ніч напередодні міланського дербі. Еррера ж розповів футболісту цю сумну новину лише після фінального свистка. В 1969 році, коли Еленіо очолював Рому, трапилася вкрай неприємна історія з форвардом Джуліано Такколою. Він постійно хворів, а після операції з видалення мигдалин не відчув жодних покращень. Подальше медичне обстеження виявило в Джуліано шуми в області серця.

Однак проблеми Такколи зі здоров’ям не хвилювали безжального тренера. Він випустив форварда на матч з Сампдорією, але той протримався лише 45 хвилин. Через два тижні Еленіо змусив Джуліано їхати разом з командою на Сардинію на матч з Кальярі. Незважаючи на те, що Чарівник не збирався випускати Такколу на поле, він наказав йому тренуватися разом з усією командою на березі моря, давлячись пилюкою, яку підіймав потужний вітер. Таккола просидів весь матч на лаві запасних, а через кілька годин помер.

А ось вам аргумент на користь святості Еррери. 1976 рік, Барселона. Холодний і дощовий вечір на Пласа дель Піно. На лавочці сидить маленька дівчинка, яка промокла наскрізь. До неї підходить вже немолодий чоловік в темному плащі й запитує, чому вона тут сидить, а не ховається вдома від дощу. Чоловік невдовзі довідується, що вона сирота. Еррера візьме дівчинку на руки та піде з нею казково красивими вулицями Готичного кварталу. Еленіо забере дівчинку з собою до Італії. На Апеннінах виявиться, що вона потребує негайної операції. Але ще більше їй буде необхідна сім’я. "Безсердечний" Еррера дасть їй і перше, і друге. Відтоді вона стане його донькою та отримає від нового батька ім’я Луна.

Цей лонгрід буде логічно завершити ще однією "скромною" цитатою Еррери: "Мені неприємно, коли хтось говорить про фортуну. Я не вірю в удачу. Якщо хтось виграє так багато за 20 років, як я (15 титулів), як можна говорити, що мені просто пощастило. Чесно кажучи, я здобув більше перемог, аніж будь-який інший тренер. Мій випадок – абсолютно безпрецедентний".

Володимир Войтюк, Football.ua

Источник

Читайте также
| Карта сайта: XML | HTML