ШАХТА

Бесо Чихрадзе: "Для Окриашвили прерогативой является "Шахтер"

06.12.2013 14:13

Бесо Чіхрадзе: "Для Окріашвілі прерогативою є "Шахтар"

Агент грузинського легіонера маріупольського «Іллічівця» розповів про подальші перспективи підопічного та агентську діяльність.

 Яка ситуація стосовно Торніке Окріашвілі в «Іллічівці»? За словами наставника маріупольців Миколи Павлова, футболіст, скоріше за все, найближчим часом залишить команду?

— По-перше, контракт Торніке належить донецькому «Шахтареві», в Маріуполі він виступає на правах оренди. Відтак його подальше майбутнє вирішуватимемо спільно з керівництвом «гірників». По-друге, сам Окріашвілі бажає будь-що повернутися до столиці Донбасу й спробувати поборотися за місце у стартовому складі. Я сподіваюся, що містер Луческу надасть таку можливість моєму гравцеві, тож зимові збори він проведе вже у стані «помаранчево-чорних». Хотів би також пояснити, чому Окріашвілі останнім часом практично не грав. Уся справа в тому, що після відбіркових матчів до ЧС-2014 проти Франції та Фінляндії він зазнав травми, відтак варіантів відновлення було два: або хірургічне втручання, або альтернативне лікування. Торніке вирішив не лягати під ніж, тому наразі проходить курс реабілітації. Прикро, звісно, що травма завадила Окріашвілі повноцінно провести сезон, адже до неї він був одним із лідерів «Іллічівця», Микола Петрович йому також довіряв. Тому хотілося б, аби він скоріше набрав оптимальних кондицій і надалі продовжував прогресувати.

— Тобто майбутнє Окріашвілі пов’язуєте із «Шахтарем»?

— Для Окріашвілі прерогативою є «Шахтар», однак у цій ситуації багато чого залежить од пана Луческу. Яке він ухвалить рішення, таким воно й буде. Якщо не вдасться закріпитися в Донецьку, розглядатимемо інші варіанти працевлаштування. Зрештою, Торніке контрактними умовами з «гірниками» пов’язаний до 2016 року, тому будь-які трансферні питання щодо футболіста будуть узгоджуватися з керівництвом згаданої команди.

 А вже є якісь пропозиції?

— Розумієте, Окріашвілі футболіст молодий і фантастично обдарований. Він завжди оточений аурою трансферних чуток, до нього постійно проявляють інтерес клуби з Росії та Іспанії. Але наразі, як уже зазначав, на першому місці для нього залишається «Шахтар». Торніке розуміє, наскільки серйозна конкуренція в донецькому клубі, проте готовий поборотися за місце у стартовому складі. Так, для вирішення серйозних задач можна купити готового футболіста, скажімо, за 10 чи 20 мільйонів, однак Окріашвілі прийшов у Донецьк одним із найперспективніших гравців Грузії, якого вже адаптували до українського футболу. У «Іллічівці» він досяг певного рівня, й щоби стати на сходинку вище, потрібно конкурувати в сильнішому середовищі. Відтак потрібно рухатися далі й намагатися все ж закріпитися в таборі «помаранчево-чорних».

— Окрім Окріашвілі, в «Іллічівці» 2012 року виступав ще один ваш футболіст — Гіоргі Джгереная. Чому йому не вдалося залишитися в Маріуполі, й де він наразі продовжує кар’єру?

— У Гіоргі є все для того, щоби прогресувати: фізично гарно підготовлений, з технікою все гаразд. На жаль, в «Іллічівці» йому не надали шансу повноцінно проявити себе, адже за основу він не зіграв жодного матчу. Наразі Джгереная виступає в першій лізі за МФК «Миколаїв». Гадаю, в нього є перспектива, подивимося, як він надалі прогресуватиме, наскільки стійкий у нього характер і жага до самовдосконалення.

 Хто з ваших футболістів уже в прийдешнє трансферне вікно зможе перебратися до українського чемпіонату?

— Ведуться перемовини щодо переїзду до УПЛ двох грузинських футболістів — півзахисника «Зестафоні» Левана Шарікадзе та Гіоргі Катрані з ФК «Гагри». Із зрозумілих причин поки озвучити назви клубів я не можу.

— Чи самостійно займаєтеся агентською діяльністю, чи вам хтось допомагає? І скільки гравців з вами співпрацюють?

— Ні, працюю не сам. У мене є агентська компанія «Prosport management», у штаті якої чотири людини. Нашими клієнтами є майже тридцять футболістів, серед яких грузинські виконавці, представники Африканського континенту. У нас дуже тісні зв’язки з деякими нігерійськими футбольними школами, відтак постійно слідкуємо за перспективною молоддю у цій країні.

«Пісковець прищепив ФК «Гагри» дух переможця»

— Бесо Володимировичу, крім агентської діяльності, ви ще є почесним президентом футбольного клубу «Гагри». Що представляє собою ваш колектив?

— Наша команда створена порівняно недавно — 2004 року. У ній виступають молоді футболісти, як правило, місцеві вихованці. Бюджет «Гагри» невеликий, майже мільйон доларів, тому всі сподівання покладаємо саме на наших футболістів. Філософія ФК «Гагри» побудована таким чином, що виховуємо гравців, яким відтак намагаємося дати путівку у великий футбол. Є в нас на цій ниві певні успіхи — той же Окріашвілі, наразі великими темпами прогресує нігерійський нападник Овонікоко, котрим дуже пильно цікавляться клуби голландського чемпіонату. Раніше до нього мали інтерес представники восьми доволі серйозних клубів, ПСВ навіть був за крок до підписання контракту, однак Абайомі зазнав прикрої травми, й трансфер зірвався. Наразі він ментально освоївся в європейському футболі, відновив фізичні кондиції й почав демонструвати високий рівень гри.

 А що стосується інфраструктури? Наскільки добре вона у вас розвинена?

— До структури «Гагри» входить друга команда, котра виступає в третьому за потужністю дивізіоні Грузії, а також дитячо-юнацька академія. У нас хороша база, котра розташована за 30 кілометрів від Тбілісі в невеличкому містечку Бухрамі. Вона облаш­тована всім необхідним для повноцінного тренування.

— 2011 року ФК «Гагри» завоював Кубок Грузії, виступаючи при цьому в першій лізі. За рахунок чого вашій команді вдалося здобути настільки значущий тріумф?

— Гадаю, це стало можливим за рахунок суворої дисципліни та правильної організації гри. Із приходом до команди українського фахівця Анатолія Пісковця наш колектив значно перевтілився, хлопці почали діяти впевненіше, мобільніше та агресивніше. Стали багато забивати, грати в конструктивніший футбол. Певна річ, із суперниками, вищими за класом, діяли другим номером, намагалися їх обігрувати за рахунок швидких контратак. Тому у цьому плані Анатолій Павлович провів колосальну роботу, прищепивши ФК «Гагри» особливий стиль і дух переможця. Для нас вікторія в національному Кубку стала справжнім подвигом, адже, враховуючи наші скромні можливості, зі стартом змагань розраховувати на такий значний успіх ми не могли.

«Це правда, що я — один із співвласників стрийської «Скали»

— Чому вирішили запросити до команди Анатолія Пісковця?

— Із Анатолієм Павловичем товаришую вже довгий час. Уперше з ним познайомився 2005 року на турнірі Макарова. Потім тривалий час не бачилися, й змогли пересіктися з ним тоді, коли він працював в Азербайджані. У мене у цій країні є свої бізнесові інте­реси, відтак доводиться бувати там дуже часто. Там Пісковець спочатку працював помічником Конькова в бакинському «Інтері», після чого самостійно очолив новостворений «Симург». За два місяці сотворив із нуля команду й практично вивів її з першої ліги до вищої. За кілька турів до фінішу чемпіонату в нього виникли проблеми на сімейному фронті, відтак Анатолій Павлович повернувся на Батьківщину. Однак приємно вразило те, що за короткий проміжок часу йому вдалося із щойно зібраних футболістів створити справжній колектив, котрий виокремлювався згуртованістю та безкомпромісністю. Тоді я й вирішив запросити цього талановитого фахівця до себе, в «Гагру». І як показав час, із вибором не помилився, адже Анатолій Павлович справді професіонал із великої літери, якому вдалося підкорити національний Кубок та вивести команду до вищої ліги.

— Також у вашій команді виступало двоє українців — Микола Наконечний і Володимир Ординський. Що скажете про цих футболістів?

— Микола для нас зробив чимало, він був одним із лідерів, зіграв величезну роль у наших перемогах. Мені вкрай прикро, що Наконечному так і не вдалося сповна розкрити свій талант, адже футболіст він справді класний. Гадаю, йому щось заважало, якісь чинники постійно гальмували його розвиток. Не знаю, в чому саме криється причина, однак вона суттєво вплинула на його кар’єру. Володя Ординський також залишив свій відбиток в історії нашого клубу. Він завжди якісно виконував обов’язки, мав гарну пресу. Узагалі обидва футболісти — справжні професіонали та гарні люди.

— Чи правда, що ви є одним із співвласників стрийської «Скали»?

— Це справді так. Там недавно побудували прекрасний тренувально-навчальний комплекс, у якому мешкають і тренуються понад 120 дітей. Юні футболісти забезпечені всім необхідним. Вони не тільки займаються футболом, а й ходять до школи, навчаються й узагалі всебічно розвиваються. До речі, я за ними пильно слідкую, й мушу сказати, що серед них є доволі перспективні хлопчаки. У першій команді «Скали» виокремив би нападника Цюцюру, який володіє гарними бомбардирськими навичками та вміє чудово діяти на вістрі атаки.

Источник: ukrfootball.kiev.ua

Читайте также
Редакция: info@shahta.org | Карта сайта: XML | HTML