Милан Бартулович: "С самого начала почувствовали недооценку "Шахтера"

За годину після закінчення матчу проти «Шахтаря» офіційний сайт видзвонив героя матчу Младена Бартуловіча аби поцікавитися його думками про перемогу.

– Де святкуєте перемогу?
– Я вдома. Намагаюся прийти до себе, бо емоції зашкалюють. Треба заспокоїтися.

– Перша перемога над «Шахтарем»?
– Ні, вже вдавалося його перемагати з «Дніпром» в Донецьку. Але ще не забивав.

– Були сподівання на такий результат?
– Скажу так. З перших хвилин ми десь відчули з боку суперника недооцінку. Хоча, може це була втома після матчів збірних. Але щось в них було не те. Ми зрозуміли, що є шанси зачепитися бодай за очко. Насамперед, треба було строго в обороні зіграти і не пропустити. У свою чергу ми мали розраховувати на стандарти і контратаки.

– Пригадуєш, на веб-конференції ти говорив про удачу. Що без неї виграти в «Шахтаря» нереально...
– Так, я це говорив. Сьогодні удача була на нашому боці. Дякую Богу, що допоміг. Хоча ми заслужили, дуже серйозно готувалися, тренери чимало попрацювали над налаштуванням. Ну і підтримка трибун. Ми її чули. Відчували. Глядачів не було дуже багато. Але вони так щиро нас підтримували... особливо в кінці, коли «Шахтар» нас затис до воріт. Їхня підтримка нам дуже допомогла.

– Сам взявся пенальті бити?
– Я не знав взагалі, що пенальті призначено. Мені здалося, що суддя на штрафний вказав. Але хлопці підійшли до мене, спитали, чи буду бити? Я в «Кривбасі» пробивав. Тож з радістю погодився, взяв на себе відповідальність. Радий, що не підвів.

– Які ж нерви треба мати, щоб в такий момент влучити в дев’ятку?
– А що робити? Я вже не молодий. Трохи досвіду є. Тим паче, що я Каніболоцького знаю – в «Дніпрі» з ним грали.

– А гол зі штрафного? Розраховував на помилку воротаря?
– Частенько таке буває. Ми працюємо над такими прийомами – передача на дальню штангу з надією на партнера чи на те, що воротар пролетить повз м’яча. Хоча, я не думаю, що в цьому слід лише воротаря винити.

– Після гола ти побіг до камери...
– Дружині і донечці передавав великі вітання. Правда, не знаю, чи показали це в ефірі.

– В останні хвилини, коли вже важко було, на табло дивилися?
– Дивилися, звичайно. І чули те, як нас трибуни підтримують. Було тяжко, але сили знайшлися і ми витримали до кінця. Показали характер, якого бракувало в попередніх матчах.

Источник: ФК «Карпати»