Французька трагедія в двох діях
Збірну України сьогодні очікує протистояння з Францією в першому матчі відбору на ЧС-2022, який відбудеться в Катарі. Підопічні Дідьє Дешама сьогодні є чинними чемпіонами світу, але траплялися випадки, коли французи опинялися поза межами Мундіалю. Згадаймо останній з таких.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Франція — Україна. Напередодні
Жереб для Франції у відборі до чемпіонату світу 1994 року язик не повернеться назвати прохідним. Галли потрапили в шосту європейську групу, де серед суперників Синіх виділялися потужні Швеція та Болгарія. Також не варто було скидати з рахунку австрійців та фінів, які могли забрати кілька очок в фаворитів. Ізраїль ж вважався класичним хлопчиком для биття, якого всі лідери мали перемагати однією лівою. Однак саме андердог відіграє одну з ключових ролей в французькій драмі.
Відбір розпочався для галлів з бублика. Болгари вдома общипали галльського півня. Щоправда, ця поразка лише завела підопічних Жерара Ульє. Сині видали вражаючу серію з 5 перемог та помножили на нуль невдалий старт. Французи мали вигравати й шостий поєдинок. Але на 89-й хвилині Далін вирвав нічию для Швеції. Останні хвилини стануть для французів фатальними в тому відборі. Але вони тоді про це не задумувались. В наступному матчі Сині на класі перемогли фінів 2:0 і подумки вже почали замовляти квитки в США. Для виходу на мундіаль галлам в двох наступних домашніх матчах проти Ізраїлю та Болгарії залишалося набрати лише одне очко.
13 жовтня 1993 року розпочався перший акт французької драми. Попри жахливу погоду, того дня на паризькому Парк де Пренс зібралися майже 33 тисячі вболівальників. Фанати Синіх зачекалися своїх улюбленців на мундіалях, адже французи після бронзи мексиканського мундіалю, пролетіли повз італійський чемпіонат світу, поступившись югославам та шотландцям. Спершу видавалося, що кепська погода не зможе зруйнувати відчуття великого свята, яке розпочнеться в Парижі після фінального свистка. Для того, щоб налаштувати своїх кумирів на потрібну хвилю на стадіоні увімкнули «L’Amerique» Джо Дассена.
Перемога над Ізраїлем видавалася формальністю. В виїзному матчі на тель-авівському Рамат Гані Сині розтрощили господарів 4:0. Букмекери схилялися до того, що 13 жовтня галли повторять результат першого поєдинку. Капітан французів Жан-П’єр Папен вивів на поле команду, яка виблискувала зірками світової величини. Ізраїль ж не мав чим пишатися. Аутсайдер набрав лише два очки. Щоправда, одна нічия була зароблена потом і кров’ю. Ізраїль вигриз на виїзді нічию в битві з болгарами. Проте французи природньо не звернули уваги на цю сенсацію. Вони думали без надзусиль обіграти Ізраїль.
Французькі експерти та вболівальники також не звертали уваги на футбольного карлика. Всі сприймали матч з Ізраїлем як просту формальність. Видавалося, що Сині вже кваліфікувалися на мундіаль, а до гри з аутсайдером групи ставилися, наче до тренування. На одному з центральних французьких телеканалів передачу, присвячену протистоянню Трикольорових та Ізраїлю назвали «Let The Party Begin», а VIP-зону одного з кращих паризьких клубів забронювали для гравців збірної на ніч з 13 на 14 жовтня. Господарів абсолютно не хвилював Ізраїль. А дарма. Як це часто буває, Сині занадто рано сказали «гоп».
Вже початок матчу сплутав господарям усі карти. На 21-й хвилині Ронен Харазі змусив Парк де Пренс замокнути. Французи швидко оговтались від нокдауну та почали накочувати хвилі атак на ворота Боні Гінзбурга. До фанатів Трикольорових теж швидко повернувся дар мови, й вони затягнули «Марсельєзу». Вже через 10 обертів секундної стрілки Франк Созе відновив статус-кво. Цікаво, що м’яч затріпотів в сітці воріт Гінзбурга синхронно з останніми словами «Марсельєзи». На 43-й хвилині Давід Жинола фантастичним ударом з-за меж штрафного майданчика вивів фаворита вперед.
На жаль, цей епізод стане піковим в кар’єрі французького мага в збірній. Невдовзі він потрапить в чорну смугу і саме на нього повісять усіх собак за провал збірної в кваліфікації до ЧС 1994. В перерві французи жартували, що вже пора відкорковувати шампанське, та обмивати квитки на мундіаль. На папері Сині вважалися одним з головних фаворитів американського чемпіонату світу. Однак галли занадто рано почали ділити шкуру невбитого ведмедя. В другому таймі їм стало не до жартів.
На 83-й хвилині комедія помилок біля французьких воріт привела до голу Еяла Берковича, який тоді захищав кольори Маккабі з Хайфи. Сині не мали жодного наміру паркувати автобус біля володінь Лама та помчали забивати третій. Найкращий шанс забити третій м’яч змарнував Папен. Однак французи занадто захопилися атакою, чим на 90-й хвилині скористався Атар, якому вдався неймовірний постріл зльоту. Лама міг лише поглядом проводжати сферу, котра ледь не розірвала сітку його воріт. Невдовзі пролунав фінальний свисток, який підхопили тисячі фанатів. Так вони «подякували» своїй збірній, яка примудрилася програти аутсайдеру групи.
Бублик в матчі з Ізраїлем став першим для Трикольорових на Парк де Пренс за 6 років. 18 листопада 1987 в кваліфікації до Євро-1988 галли згоріли НДР 0:1. Цікаво, що французи в тому поєдинку також пропустили на останній хвилині. Для Ізраїлю ж тріумф над Синіми став історичним. Карлик вперше з 1974 року забив на виїзді три м’ячі. Тоді Ізраїль здолав М’янму, до речі, матч відбувався не в Рангуні, а в Тегерані, столиці Ірану. Мішель Платіні метав громи і блискавиці після катастрофи в поєдинку з Ізраїлем: «Ця поразка – найгірший матч збірної за останні 40 років». Гнів та розчарування французьких експертів і фанатів суттєво зменшувало те, що в команди залишався другий шанс. Поразка Ізраїлю, якою прикрою вона б не була, не означала кінець світу для Синіх. Вони продовжували зберігати робочі шанси на поїздку в США.
Болгари скористалися помилкою французів. Леви розірвали австрійців 4;1 та залишилися в грі. Для того, щоб влітку поїхати на мундіаль їм потрібно було «лише» перемогти французів на Парк де Пренс. Перед матчем з галлами слов’яни зіштовхнулися з величезною проблемою. Двоє лідерів болгар Еміл Костадінов та Любо Пенєв не мали французьких віз. Оригінальний вихід з цієї патової ситуації запропонував півзахисник збірної Болгарії Георгій Георгієв, який виступав за французький клуб Мюлуз. Він згадав, що на німецько-французькому кордоні, неподалік від цього міста, ніхто не зупиняє авто з французькими та німецькими номерами. Керівництву збірної сподобалася ця ідея. Та й не могло бути по-іншому, адже Леви не хотіли вирушати на ключовий матч відбору без двох лідерів. Костадінов та Пенєв сіли в машину, за кермом якої сидів Георгій. Все пройшло, як по маслу й слов’яни вийшли на поєдинок з Синіми в оптимальному складі. За іронією долі, саме Еміль та Любо організують смертельну для французів контратаку.
Ульє зробив лише одну заміну в складі команди, яка зганьбилася в матчі з Ізраїлем. Тренер замінив Жинола на Педроса. Щоправда, Давід ще відіграє свою фатальну роль в цьому протистоянні. На 31-й хвилині Кантона ударом з близької відстані заспокоїв нерви французьких вболівальників. Проте галли недовго насолоджувалися лідерством. Через 6 обертів секундної стрілки Костадінов після подачі з кутового відновив паритет. Камера вихопила розчарованого Ульє, котрий відкинувся на спинку сидіння. Тренер чудово розумів, що болгари підвісили над ним дамоклів меч.
М’яч Костадінова породив паніку серед французьких гравців та вболівальників. Жан-Мішель Ларке, котрий коментував матч для французького телеканалу TF1 зауважив: «Наші гравці в цьому матчі зовсім не нагадували справжніх півнів, які ніколи не боялися й самого чорта. В поєдинку з болгарами вони були жахливо налякані. Як тільки Сині ступили на газон Парк де Пренс вони тремтіли, наче осикові листки». Христо Стоїчков також докинув своїх п’ять копійок: «Французи були настільки перелякані, що грали зі стиснутими сідницями. Їхні дії сковував страх. Ми бачили в якому вони стані й саме на цьому полягала наша тактика. Французи грали на нічию і не намагалися перемогти. Тому вони не заслужили путівку на мундіаль. Ми вдарили французів там, де їх найдужче боліло».
На 68-й хвилині Ульє замінив Папена на Жинола. Тренер дав півзахиснику вказівку тримати м’яч та максимально тягнути час. До пори до часу Давід чудово давав собі раду з цим завданням. На 90-й хвилині французи заробили штрафний удар неподалік від кутового прапорця. Галли логічно розіграли його. І далі геніальний Жинола прийняв безглузде рішення. Замість того, щоб притримати м’яча, він виконав навіс в болгарський штрафний, де стовбичив самотній Кантона. Cфера приземлилася на протилежному фланзі, де її підхопив захисник Еміл Кременлієв, який розпочав вбивчу для галлів контратаку. Захисник віддав пас на Пенєва. Потім Любо кинув у прорив Костадінова, який розстріляв ближню дев’ятку воріт Лама. Після гола Еміля, воротар французів почав битися головою об газон, а шокований помічник Ульє Еме Жаке молитовно склав руки. Болгарський коментатор Ніколай Колєв протягом цілої хвилини, наче мантру, повторював фразу: «Бог–болгарин! Бог – болгарин! Бог – болгарин!»
А на Парк де Пренс запанувала гробова тиша, котру порушували лише нечисленні крики фанатів Левів. Через дві хвилини після гола Костадінова шотландський арбітр Леслі Моттрам дав фінальний свисток. Тоді болгари розпочали грандіозне святкування. А десятки камер взяли на приціл Жинола. Півзахисник ПСЖ поклав руки на стегна та невидячим поглядом втупився в газон. А через кілька секунд шокований Давід повалився на рекламні щити. Це була найфатальніша помилка Жинола, котра перекреслила його міжнародну кар’єру. Журналісти та експерти почали кусати французів, які примудрилися пролетіти повз американський мундіаль. Найбільше дісталося Давіду. Але спустошений форвард не міг зв’язати докупи й кількох слів. Він лише бурмотів: «Це жахливо! Це жахливо!» Дешам ледь стримував сльози: «17 листопада 1993 року на Парк де Пренс я пережив найгірші миті в своїй кар’єрі», – розповідав Дідьє.
Болгарський захисник Златко Янков так описував Папена після матчу: «Я добре пам’ятаю його обличчя. Він був блідий, мов стіна. Видавалося, що Жан підхопив якусь хворобу». Янков також щиро зізнався, що до 90-ї хвилини болгари вже втратили надію поїхати на мундіаль: «Ми просто чекали, коли суддя дасть фінальний свисток. Навіть наш тренерський штаб вже махнув рукою на цю гру. Ми виклалися на 100%, але, на жаль, не змогли перемогти. Жинола, звичайно ж, міг зіграти краще. Йому треба було трішки притримати м’яч, й суддя дав би фінальний свисток. Однак Давід був чарівником. Й він хотів виграти той матч».
Розлючений Ульє в післяматчевому інтерв’ю не шкодував «компліментів» на адресу Жинола: «Наша пригода закінчилась занадто швидко. Залишалося якихось 30 секунд до фінального свистка, але нам завдали підступного удару в спину. Коли Жинола виборов штрафний біля кутового прапорця, рефері вже взяв свистка до рота. Тому Давіду слід було лише трішки потримати м’яча, і ми б зараз пакували валізи у США. Але він виконав божевільний навіс, який допоміг болгарам розпочати фатальну для нас контратаку. Жинола сьогодні послав ракету Exocet в серце французького футболу та скоїв злочин проти усієї команди». Ульє так і не зможе пробачити Жинола цієї помилки. Тренер та гравець часто влаштовуватимуть двобої на сторінках газет та в Інтернеті. Після того як Ульє в своїй автобіографії назве Давіда виблюдком, Жинола подасть на нього до суду.
Папараці з радістю підхопили слова Жерара та охрестили форварда «вбивцею французького футболу». Зранку 18 листопада L’Equipe вийшла з шапкою: «Inqualifiable», цікаво, що такий же заголовок французька газета використає 9 березня 2017 року, коли ПСЖ згорить Барселоні 1:6, розтринькавши домашні 4:0. Роздратована L’Equipe стверджувала, що в матчі з болгарами збірна нагадувала посередню сільську команду.
«Французи обожнюють дивитися, як летять голови під час катастроф. А нашу поразку в матчі з Болгарією можна назвати національною катастрофою. Як добре відомо з історії Франції, ми любимо рубати голови. Тому натовп потребував голову і йому дали мою. Це те, що буде мене переслідувати до кінця життя», – стверджував Жинола в одному з інтерв’ю. На щастя, Давід згодом впорався зі своїми болгарськими демонами: «Це було ще за царя Гороха. Мені тепер плювати на те, що трапилося в листопаді 1993-го. Я нікого не вбивав. Я лише помилився в футбольному матчі, й за це з мене зробили цапа-відбувайла».
Попри те, що контракт Ульє діяв до кінця 1994 року, йому одразу вказали на двері.
Невдаху-Жерара замінив його помічник Жаке, який в 1998 році зробить Францію чемпіоном світу. Як відомо, все, що нас не вбиває – робить нас сильнішими. Можливо, без ганебного провалу в кваліфікації до мундіалю 1994 в Синіх не було б золота 1998-го року.
Нагадаємо, матч Франція — Україна відбудеться 24 березня. Початок — о 21:45 за київським часом. На Football.ua буде доступна текстова онлайн-трансляція поєдинку.
