ШАХТА

Деснянская отмель. Теория о причинах фиаско команды в дебютном сезоне

05.06.2019 12:55

Десна повністю провалила гру в другій шістці. Чому? Дехто каже про контори, і в реаліях українського чемпіонату це нікого б не здивувало, але мені в голову прийшла альтернативна думка і я хочу винести її на обсуд спільноти.

Сезон підходить до кінця. Для Десни як для деяких інших команд він вже завершений і... І, як і багатьом вболівальникам Сіверян, про те, як завершено, на думку приходить здебільшого не дуже цензурна риторика.

Команда яка виглядала непогано восени, навесні дуже рідко нагадувала сама себе. Весна була провалена! Повністю!

Логічне питання: чому?

Найбільш популярна теорія говорить про гру на контору. Чи це можливо? В реаліях українського чемпіонату так. Чи мала вона тут місце? Стовідсодкової впевненості в мене в тому, що була чи ні, нема, але є певні сумніви, принаймні в ціленаправленній нечесній грі на рівні всієї клубної структури. Здебільшого, оскільки в мене є своя теорія, основана на певних фактах, які спливали в медіа просторі протягом сезону та власних спостережень.

Для початку хочу нагадати новину "Рябоконь продовжить працювати з Десною" за 19 березня (на жаль посилання мені сайт вставити не дає можливості).

Тут важливий не стільки заголовок, скільки текст, де мова йде про зниження заробітньої платні зимнім новачкам.

Невідомо, наскільки воно було вагомим, але враховуючи що їх брали під цю задачу думаю достатньо істотним. Також невідомо наскільки від цього залежали фінансові надходження для літніх новачків, але можна припустити, що там мали бути щонайменше вагомі бонуси за вихід в першу шістку. Та й тренерський штаб, враховуючи, що мова йшла про можливу відставку, думаю дещо покарали через гаманець.

Тож, потенційно в нас вимальовується склад, де більше половини гравців і, не виключено, тренерів потрапляють за 10 турів до фінішу в ситуацію коли вони розуміють що зароблять менше ніж розраховували/могли. І ми говоримо не про амбіційну молодь, а про здебільшого ветеранів, в яких вже є певна репутація і їм нема потреби над викладатися щоб розраховувати наступного сезону в тій чи іншій команді УПЛ, для яких клуб є лише роботодавцем.

Ба більше, на команду міг бути накладений штраф (можливо навіть не раз) за результати.

Я допускаю, що не маючи фінансового стимулу істотна частина гравців попросту втратила бажання грати. Зовсім.

Є виключення: Богданов, Сергійчук та Філіпов помітно старалися. Дуже часто безрезультатно, але принаймні вони старалися. В них було помітно бажання.

В таких умовах я допускаю, що хтось з гравців міг вирішити піти наліво щоб "компенсувати недозароблене". Наприклад за Парцванією сумнівна репутація серед чернігівських вболівальників ще з минулого його приходу, а в цей він набідокурив чимало.

Дехто на фоні втоми ти безперспективності міг попросту знизити до себе вимоги.

Дехто може вважати себе занадто важливим, щоб рвати жили за копійчину та клуб, в який він прийшов перекантуватися рік-другий. Наприклад, Хльобас своєю працьовитістю не вражав від слова зовсім. Грав здебільшого виключно на техніці/класі і тільки коли у всієї команди і так йшла гра, а як їх не вистачало... Думаю, тому в Динамо він і виявився непотрібним.

Дехто міг вже в думках бути в майбутньому працевлаштуванні. Наприклад, взимку Безбородько не вистачило дещиці часу щоб оформити перехід в Туреччину. Можливо, що він цим засмутився? Так. Можливо, що він думками й досі або вже не в Десні? Цілком. Тим паче, що весною ми бачили лише привид осіннього Безбородька.

Якщо справа була в цьому, то чи можливо їх було якось зібрати, змотивувати та видати гідний сезон? Теоретично так, але в мене не залишилося враження, що Рябоконь щось таке принаймні намагвся зробити. Однотипні пригнічені інтервью, доволі сумна поведінка... Він або втратив важелі керування командою і розумів це, або просто вже й не дуже хотів (ми не знаємо на яких умовах йому дали допрацювати, та які в нього наразі стосунки з керівництвом). Та й, чесно кажучи, по минулим сезонам мені він ніколи тренером-мотиватором і не здавася, тож схоже не зміг або не захотів стрибнути вище голови.

Тут примітно, що всі команди які провалили частину або весь сезон, намагалися якось оживитися за рахунок кадрових перестановок. І в певних випадках, як наприклад з Леоновим в Арсеналі та Косовським у Ворсклі, це дало результат. Таке враження, що на деяких наших українських гравців окрім потреби засвітитися перед новим тренером, щоб не втратити місце в основі, взагалі нічого не впливає в депресивних ситуаціях.

Олександру Дмитровичу звісно велика подяка і пошана за все те, що він зробив для команди в минулому. Але схоже, що команда потребує кардинальних змін в усіх ланках, і цілком можливо що в тренерській також.

Як я вже писав: допускаю, що певні гравці могли ходити наліво, але не думаю що команда зливала саме як команда/клуб. Чому? Якщо не брати до уваги помилки нашого напівгрузина, інші пропущені голи, які я пам'ятаю, не викликають в мене якихось великих підозр. Не було помітно спеціально оголених зон, або підозрілої пасивності. Окрім цього таких моментів було просто мало при катострофічній для оборони реалізації.

В тій же грі з Ворсклою Імереков допустив помилку яку важко допустити спеціально (несподіваний відскок), Ворскла реалізувала три з, мабуть, чотирьох моментів, що мала за весь матч і причепитись можна хіба що до Парцваніі (два голи на його совісті).

В деяких програних матчах команда або окремі гравці помітно намагалися забити. Голи здебільшого приходили через недопрацювання в обороні. Хтось не встигав повертатися (під кінець сезону цим, наприклад, часто грішив Денис Фаворов), хтось не дуже старався встигнути перекрити зону партнера і т.д.

Тож принаймні в мене не залишилося враження, щоб десь команда спеціально старалсь програти. Як на мене основна масса гравці просто не викладалися хоча б на 80% своїх можливостей.

Наскільки вірні мої припущення? Я не знаю.

Можливо, після Савченка в 2008 році я просто дуже хочу вірити, що керівництво клубу засвоїло досвід попереднка і не ступало на хитку стежину. Можливо, я звик шукати більш складні пояснення, там, де правда лежить на поверхні. Можливо, мені просто хочеться вірити в краще. Можливо все.

А от що важливо, так це те, щоб у керівництва клубу були бажання і можливості перетворювати кращі з "можливо" на реальність, а у вболівальників на стадіоні були кращі теми для розмов ніж теорії заговорів в недрях спонсорів-букмекерів.

Чекаємо наступний сезон. Чекаємо оновлену Десну. Чекаємо нові звершення і перемоги. А також дууууже терпляче чекаємо оновлення стадіону (враховуючи досвід табло, чекати доведеться довго).

І да прибуде й надалі з нами, чернігівцями, великий й цікавий Футбол!

Источник

Читайте также
Редакция: info@shahta.org | Карта сайта: XML | HTML