ШАХТА

Єврокубкова історія. Глава №6: а мрії таки збуваються — сезон-1997/1998

14.08.2020 13:35

Єврокубкова історія. Глава №6: а мрії таки збуваються — сезон-1997/1998

Ну нарешті ми цього дочекалися. Ми показали, що з нами потрібно рахуватися, і ми таки уміємо грати у футбол. Цей єврокубковий сезон після попередніх, підніс нас, простих уболівальників, на таку висоту, до якої ще здавалося вчора ми ніколи не доберемося. Ці емоції, які подарували нам футболісти київського Динамо, просто переповнювали усі негаразди тодішнього життя. Без перебільшення неймовірна кількість людей чекала вечора середи, коли мав відбутися черговий тур Ліги Чемпіонів, щоб припасти до екранів телевізорів і подивитися гру Динамо.

Динамо, яке ще вчора без шансів програвало Андерлехту, Рапіду, а тут громило саму Барселону. І поряд з цими перемогами киян не слід забувати про іншу команду. А саме цього євросезону досить достойно виступив і донецький Шахтар, в якому зібралася непогана банда. І коли саме донеччани проходили португальську Боавішту, прийшла думка – а ми таки дійсно вміємо грати у футбол!

Єврокубкова історія. Глава №6: а мрії таки збуваються — сезон-1997/1998

У найпрестижнішому турнірі, на перший погляд, без змін. Динамо Київ знову без особливих труднощів стало чемпіоном України (вп’яте), випередивши другий цього разу Шахтар на одинадцять очок. Але в самій команді пройшли нарешті такі зміни, які кардинально все поміняли.

Після закінчення першого кола на тренерський місток прийшов довгоочікуваний Валерій Васильович Лобановський. Прийшов і почав працювати. Саме так, почав працювати, адже ніяких нових гравців він з собою не привів, а взявся за тих, які були в обоймі. Тільки забрав з другої команди Андрія Гусина, який вчасно перед тим поміняв амплуа (в матчі, за участю Динамо-2, за яким спостерігав Метр, Андрій вийшов в ролі опорного півзахисника і відіграв так, що після цього, опинився в першій команді). Після закінчення чемпіонату Київ залишили ті, хто не витримував конкуренції, а саме: Леженцев, Пушкуца, Антюхін, який так і не зміг заграти в столиці, а з Маріуполя запросили флангового захисника Олександра Радченка.

Цього сезону Ліга Чемпіонів серйозно розширилася. Участь у ній могли взяти усі чемпіони своїх країн, які входили в УЄФА, а також 8 срібних призерів чемпіонатів, лідируючих в таблиці коефіцієнтів. Також збільшувалася кількість груп з чотирьох до шести, переможці яких з двома кращими другими командами продовжували боротьбу в раундах плей-оф. Отже, динамівцям, щоб попасти в груповий етап, потрібно було ще пройти два раунди кваліфікації. Першою перепоною на шляху стала команда Баррі Таун з Уельсу.

Валійські команди ніколи не відносилися навіть до середняків європейського футболу, а тому від наших футболістів чекали тільки одного — впевнених перемог в обох матчах. Перший поєдинок проходив в Києві на стадіоні Динамо і зібрав 12 тисяч глядачів. У динамівців усі були в строю, крім Олега Лужного (дискваліфікація), його замінив новачок Радченко, та Андрія Шевченка (травма), а тут вийшов в основі Павло Шкапенко.

Несподівано перший небезпечний момент створили гості. На 5-ій хвилині простріл з правого флангу від Джонсона — Шовковський на якусь долю секунди випереджає Бьорда. Але далі, до кінця першої половини, повною перевагою володіли лише господарі. Зразу ж Радченко кинув у прорив по своєму правому флангу на Павла Шкапенка. І той зробив націлену передачу у штрафний майданчик на Сергія Реброва. Але м’яч після удару головою останнього пройшов поруч зі стійкою. Ще через кілька хвилин той же Ребров пробивав метрів з десяти, знову неточно. Белькевич при розіграші кутового уже бачив круглого в сітці, але захисник Нотт в останній момент врятував ворота, вибивши його з лінії воріт. Але гол не забарився. На 20-ій хвилині той же Белькевич пройшов по лівому флангу і прострілив у штрафний майданчик, а там Ребров виграв позицію у захисника і відкрив рахунок в матчі. Здавалося, зараз голи посипляться у гостьові ворота. Подвоювати рахунок мали Белькевич, Ващук, Хацкевич. Але або надійно грав воротар, або неточність підводила динамівців.

Другий тайм – точна копія першого. Одна небезпека від валійців (після удару головою Бьорда – ворота врятував Шовковський) і повна перевага киян. Дальній удар від Калитвинцева – Овендейл виручає. Вихід Шкапенка сам на сам з кіпером – знову Овендейл ліквідує загрозу. Удар від Радченка, і уже захисник Йорк кидається під м’яч. Гусин пробиває метрів з 20-ти – хрестовина. І все ж кияни таки забили другий гол. Явно освіжили і підсилили гру Максимов та Михайленко, які вийшли на заміну. На 83-ій хвилині Калитвинцев подав кутовий, а Юрій Максимов вистрибнув вище всіх і головою вгатив м’яч у ворота. Динамівці не зупинялися і, як мінімум, Ребров і Михайленко мали забивати третій, та рахунок так і не змінився. Хоча при такій грі від нашого чемпіона за матч-відповідь хвилювань не було.

Єврокубкова історія. Глава №6: а мрії таки збуваються — сезон-1997/1998

Ліга Чемпіонів. 1-й кваліф. раунд. 1-й матч. 23.07 1997. Київ. 19:00. Стадіон Динамо. 12000 глядачів.

Динамо (Київ) – Баррі Таун (Уельс) — 2:0 (1:0)
Динамо:
Шовковський, Головко, Ващук, Дмитрулін, Калитвинцев, Ребров, Гусин, Хацкевич (Михайленко, 67), Шкапенко (Максимов, 67), Радченко, Белькевич.

Тренер: Валерій Лобановський
Баррі Таун: Овендейл, К. Эванс, Нотт, Лойд, Йорк, Лосс, Бьорд, Райан, Джонсон, Хаггінс, Т. Эванс (О´Горман, 73).

Тренер: Гарі Барнет

Голи: Ребров, 20 (1:0), Максимов, 83 (2:0).

На матч-відповідь валійці налаштовувалися рішуче, адже в основі вийшли найсильніші їх футболісти та ще й з тренерським штабом. Саме так, Гарі Барнет порахував, що одного граючого тренера буде замало для перемоги і взяв з собою в основу ще й помічника Річарда Джонса. У киян одна зміна: Лужний вийшов на поле замість Радченка.

Єврокубкова історія. Глава №6: а мрії таки збуваються — сезон-1997/1998

З перших хвилин динамівці заволоділи ініціативою і насіли на ворота Овендейла. Але захист господарів збоїв не давав, а їх напад навіть створив перший небезпечний момент. Однак удару головою Бьорда з лінії воротарської забракло влучності. Гра проходила у неспішному темпі. На 36-ій хвилині стався епізод, який змінив все. Хвилиною перед тим поблизу свого штрафного майданчика грубо проти Пайка зіграв Юрій Дмитрулін, за що справедливо отримав жовту картку. Але найбільше це не сподобалося Райану, який після того як м’яч вилетів в аут, навмисне жбурнув його саме у Дмитруліна і влучив у найболючіше чоловіче місце (Юрій впав як підкошений і симуляції там не було ніякої). Райан побачив перед собою червоне світло і валійські сподівання на вдалий результат матчу одразу ж зникли.

У другому таймі підопічним Лобановського тільки лишалося, що довести матч до логічного завершення, що вони і зробили. На 53-ій хвилині Калитвинцев робить блискучу передачу у штрафний майданчик на Валентина Белькевича, і білорус, майстерно прийнявши круглого, просто вгатив його у сітку воріт, з кількох метрів. Ще через десять хвилин, метрів з 20-ти пробивав Олександр Головко, але Овендейл у красивому стрибку переводить м’яч на кутовий.

Перша спроба від Калитвинцева була заблокована захисниками Баррі Таун, але наступна стала точною копією другого голу київського матчу, із завершенням того ж Максимова. На 78-ій хвилині чудову комбінацію за участю Ващука, Головко і Реброва (пас п’яткою), метрів з 10-ти завершив знову Максимов. А на завершення гольову атаку розіграли наші захисники. Олег Лужний протягнув м’яч і віддав на хід Владиславу Ващуку, який як справжній форвард увірвався у штрафний майданчик господарів і пробив повз голкіпера. Ще був момент у Максимова, але його вихід віч-на-віч ліквідував Овендейл.

Ліга Чемпіонів. 1-й кваліф. раунд. 2-й матч. 30.07.1997. Баррі. 19:30. Стадіон Дженер Парк. 2380 глядачів.

Баррі Таун (Уельс) – Динамо (Київ) – 0:4 (0:0)

Баррі Таун: Овендейл, Т.Эванс, Ллойд, Йорк, Джонс, Барнет (К.Эванс, 57), О´Горман, Хаггінс (Джонсон, 89), Бьорд, Пайк (Лосс, 46), Райан.

Тренер: Гарі Барнет.
Динамо: Шовковський, Лужний, Ващук, Головко, Дмитрулін, Гусин, Хацкевич (Радченко, 66), Калитвинцев, Шкапенко (Максимов, 46), Белькевич (Михайленко, 76), Ребров.

Тренер: Валерій Лобановський.

Голи: Белькевич, 53 (0:1). Максимов, 65 (0:2). Максимов, 78 (0:3). Ващук, 80 (0:4).

Вилучення: Райан (36).

І знову старі знайомі. Останньою перепоною до групового раунду на шляху киян став данський Брондбю. За останні 6 років Динамо вчетверте випав суперник з Данії і вдруге сам Брондбю. Перед поєдинком наші суперники втратили свою головну ударну силу – височенний (190 см) форвард Петер Меллер перейшов у голандський ПСВ. У Динамо ж, навпаки, – одужав Андрій Шевченко і вийшов у старті. Також там нарешті знайшлося місце і Юрію Максимову, який був справжнім джокером Валерія Васильовича у двох попередніх матчах.

Єврокубкова історія. Глава №6: а мрії таки збуваються — сезон-1997/1998

Старт вийшов для киян – краще не придумаєш. Уже на 8-ій хвилині Юрій Калитвинцев навісив у штрафний майданчик господарів, але захист Брондбю впорався і виніс м’яч. Та, на щастя, першим на підбиранні був Андрій Гусин, який метрів з 22-ох точно пробив в кут воріт. Сам удар не вийшов у Андрія сильним, але Крог відбив м’яч у ворота. Після цього небезпечно з-за меж штрафного майданчику пробивав Андрій Шевченко – трохи неточно. А тут і господарі відігралися. На 22-ій хвилині, в ході затяжної атаки м’яч було відпасовано на Баггера, який метрів з 15-ти точним більярдним ударом зрівняв рахунок.

Після пропущеного голу кияни заграли значно активніше, і близьким до успіху був Андрій Шевченко. Першого разу він пробив вище з перспективної позиції, а другого – його випередив захисник. Та все ж з третьої спроби Андрій таки вивів свою команду вперед. На 35-ій хвилині він розіграв стінку з Хацкевичем і метрів з 16-ти пробив по воротах. М’яч, рикошетом від ноги Еггена, опинився в сітці. Ще через кілька хвилин Калитвинцев через пів поля кинув у прорив Шевченка, який обіграв на швидкості Нільсена сильно пробив з гострого кута. Воротар Брондбю не без труднощів перевів круглого на кутовий.

Другий тайм був за киянами, і небезпечно пробивали той же Шевченко та Калитвинцев. А потім дуже грубо проти Шовковського зіграв Бьюр, він задалеко відпустив м’яч і наш воротар був першим. Та данець, перестрибуючи через Олександра, зачепив того бутсою по голові. Лікарі хвилин п’ять чаклували над нашим кіпером, але все обійшлося. А невдовзі при розіграші кутового Гусин притримав за футболку Еггена і арбітр призначив пенальті у наші ворота. Але Шовковський так налякав своєю перебинтованою головою все того ж Бьюра, що той пробив у перекладину.

Це так окрилило киян, що вони повністю перехопили ініціативу. А на 75-ій хвилині наша пара форвардів просто розірвала захист господарів. Комбінація Ребров – Шевченко – Ребров, і Сергій втретє змушує Крога виймати м’яч із сітки воріт. А ще через 8 хвилин – домашня заготовка від динамівців. Калитвинцев подає корнер на ближню, а там Олександр Головко випереджає всіх і ударом головою і забиває четвертий. Після цього наші футболісти дещо розслабилися і на останній хвилині матчу, знову при розіграші кутового Гусин порушив правила проти Еггена. І знову пенальті. Цього разу пробивав Даугаард і був точним. Але це аж ніяк не змінило нашого позитивного настрою і думок, що ми уже однією ногою в груповому раунді.

Ліга чемпіонів 1997/1998. 2-й кваліф. раунд. 1-й матч. 13.08.1997 року. Брондбю, Данія. 20:05 Стадіон Брондбю. 18500 глядачів.

Брондбю (Данія) — Динамо (Київ, Україна) — 2:4 (1:2).

Брондбю: М. Крог, Бьюр, Нільсен, Різагер, Д. Йенсен, Тогерсен (Даугаард, 46), Санд (С. Крог, 81), Бу Хансен, Холдінг, Баггер (А. Йенсен, 85), Егген.

Тренер: Еббе Скодваль.
Динамо: Шовковський, Лужний (Волосянко, 88), Головко, Ващук, Дмитрулін, Калитвинцев, Шевченко, Ребров, Гусин, Хацкевич, Максимов (Радченко, 76).

Тренер: Валерій Лобановський.

Голи: Гусин, 8 (0:1). Баггер, 22 (1:1). Шевченко, 35 (1:2). Ребров, 75 (1:3). Головко, 83 (1:4). Даугаард, 90 — з пенальті (2:4).
Незабитий пенальті: Бьюр, 58 (перекладина).

Матч-відповідь в Києві розпочався під акомпонемент дощу, який не припинявся до самого завершення. Ця погода була на руку гостям, які постали перед динамівцями досить організованою командою. За стартові 15 хвилин ініціативою володіли кияни, але захист Брондбю грав надійно, і до небезпечних моментів справа не доходила. А потім гості самі пішли в атаку і несподівано відкрили рахунок. Бьюр подав кутовий, і захисники Динамо відбили м’яч, та прямо на ногу Колдінга, який з лету точно поцілив у самісіньку праву дев’ятку воріт Шовковського. Після цього гості ледь не подвоїли рахунок. Але м’яч після удару Баггера пройшов поруч зі стійкою. Та кінцівка тайму пройшла уже в атаках Динамо. І уже Колдінг лише в останній момент вибиває круглого з під ніг Хацкевича. А ще за хвилину Юрій Максимов відгукнувся на передачу від Андрія Шевченка, але головою пробив над перекладиною.

З початком другої половини динамівці зразу ж пішли в наступ на ворота Крога. Був момент у Реброва (захисники не дали пробити), удар у Калитвинцева (поруч зі стійкою), Шевченка (захисник підставив ногу під удар), але м’яч вперто не йшов у ворота. Гості відповіли ударом Даугаарда, і Шовковському прийшлося демонструвати своє воротарське вміння. Але це був епізод, і динамівці не припиняли атакувати. Знову небезпечно, з-за меж штрафного, пробивав Калитвинцев, і Крог по-справжньому виручив. Моменти були у Шевченка, Белькевича, Реброва, та рахунок не змінювався. Після фінального свистка давно не було таких позитивних моментів після поразки нашої команди, і всі вболівальники з нетерпінням стали чекати жеребкування групового етапу.

Ліга чемпіонів 1997/1998. 2-й кваліф. раунд. 2-й матч. 27.08.1997 року. 18:00 Київ, Стадіон Динамо. 17000 глядачів.

Динамо (Київ) — Брондбю (Данія) — 0:1 (0:1).

Динамо: Шовковський, Лужний (Волосянко, 86), Головко, Ващук, Калитвинцев (Радченко, 78), Косовський, Шевченко, Ребров, Гусин, Хацкевич (Белькевич, 71), Максимов.

Тренер: Валерій Лобановський.
Брондбю
: М.Крог; Бьюр, Нільсен, Різагер, Р.Йенсен, Д.Йенсен, Даугаард (С.Крог, 80), Тогерсен (Мадсен, 77), Колдінг, Баггер (Расмуссен, 85), Егген.

Тренер: Еббе Скодваль.
Гол: Колдінг, 19.

29 серпня відбулося жеребкування, за результатами якого Динамо потрапило в групу С, в компанію до нідерландського ПСВ, англійського Ньюкаслу та іспанської Барселони. Перший матч динамівцям випало проводити на виїзді з ПСВ. Командою, яка в чотирнадцяте стала чемпіоном своєї країни. В Діка Адвоката на той час зібрався серйозний колектив: збірники Нідерландів Стам, Нуман, Зенден, Коку, Йонк, бразилець Вампета, добре знайомі киянам бельгійці Ніліс та Дегріз. А перед новим сезоном прийшов ще один бельгієць з Андерлехту — Де Більде, котрий одразу ж влився до основи.

Сам поєдинок обидві команди розпочали досить обережно. Відчувалася певна перевага господарів, але до реальної небезпеки справа не доходила. Перший гольовий момент футболісти ПСВ створили всередині тайму. Це Зенден на своєму правому фланзі отримав м’яч, трохи потримав його і несподівано зробив націлену передачу на протилежний. А там Вім Йонк з ходу, майже з кута воротарського сильно пробив, та, на щастя, Олександр Шовковський був на висоті і відвів загрозу. Одразу ж Де Більде вийшов на ударну позицію, але його удар, метрів з 15-ти заблокував Ващук.

Динамівці теж не забарилися з відповіддю, і Калитвинцев кинув у прорив Шевченка. Андрій втік від двох захисників, вийшов віч-на-віч з Ватереусом та пробив повз ворота. Але все ж саме наші футболісти відкрили рахунок в матчі. На 33-ій хвилині навіс зі штрафного, з правого флангу, поблизу кута штрафного майданчика, у виконанні Калитвинцева, замикає Юрій Максимов. Він вистрибнув так, що спочатку здалося, ніби наш півзахисник вищий на дві голови від немалих нідерландських захисників. Та все ж господарі зрівняли рахунок ще в першому таймі, і теж зі стандарту. Вім Йонк прямим ударом зі штрафного, метрів з 20-ти, перехитрив Олександра Шовковського.

Єврокубкова історія. Глава №6: а мрії таки збуваються — сезон-1997/1998

Другий тайм розпочався для нас краще не придумаєш. Уже на 2-ій хвилині Калитвинцев кинув у прорив Віталія Косовського. А той прорвався по своєму лівому фланзі і навісив у штрафний майданчик, де невисокий Сергій Ребров випередив усіх і ударом головою (скільки він ще таких заб’є!) вивів киян вперед. Після цього ігрова перевага перейшла на бік господарів і на 54-ій хвилині м’яч після удару Філіпа Коку, метрів з 22-ох, влучає у поперечину. Де Більде принаймі тричі сворював небезпеку біля воріт Шовковського. Небезпечно пробивав Ніліс, Олексанр — майстерно ліквідовує загрозу.

А на останніх хвилинах наступила розв’язка. Спочатку стовідсоткову нагоду зрівняти рахунок не використав Меллер. Він пробивав головою метрів з 8-ми, та наш кіпер в карколомному стрибку рятує ворота. А от динамівці у відповідь організовують комбінацію за участю Белькевича, Михайленка та Шевченка. Андрій, отримавши м’яч, хитнув Стама та метрів з 20-ти точно поклав круглого у правий від воротаря кут, таким чином встановивши остаточний рахунок матчу. Мало хто чекав такого вдалого старту від нашого чемпіона, а тим часом в паралельному матчі Ньюкасл доволі несподівано переміг вдома Барселону з рахунком 3:2 (Аспрілья 22 з пенальті, 31, 48 – Луїс Енріке 73, Фігу 89).

Ліга чемпіонів 1997/1998. Груповий турнір. Група C. 1-й тур. 17.09.1997 рік. Эйндховен, Нідерланди. Стадіон Філіпс. 30000 глядачів.

ПСВ (Нідерланди)Динамо (Київ) — 1:3 (1:1)

ПСВ: Ватереус, Стам, Валькс, Нуман, Йонк, Петрович, Коку, Де Більде (Меллер, 76), Зенден, Дегріз (Ніліс, 53), Ван дер Верден (Іван, 72).

Тренер: Дік Адвокаат
Динамо: Шовковський, Головко, Ващук, Дмитрулін, Калитвинцев, Косовський, Шевченко, Ребров, Гусин (Беженар, 72), Хацкевич (Белькевич, 55), Максимов (Михайленко, 76).

Тренер: Валерій Лобановський

Голи: Максимов, 33 (0:1). Йонк, 40 (1:1). Ребров, 47 (1:2). Шевченко, 90 (1:3).

У другому турі кияни приймали англійський Ньюкасл. У столиці був справжній ажіотаж. Офіс клубу був завалений заявками на білети з різних куточків країни. Всі були у передчутті справжнього свята. Та перед матчем наш тренер стикнувся з певними проблемами. Не могли брати участь у поєдинку через перебір жовтих карток Юрій Калитвинцев та Юрій Максимов. Замінити їх мав білоруський дует в лиці Олександра Хацкевича та Валентина Белькевича. У наших суперників досі не відновився після травми їх головна ударна сила Алан Ширер, але це не смертельно для команди Кенні Далгліша, адже у фантастичній формі перебував Фаустіно Аспрілья. Англійці, як і кияни, у груповий етап теж пробивалися через кваліфікацію (правда на один раунд менше), де були сильніші за хорватську Кроацію (2:1 і 2:2).

Зі стартовим свистком трибуни буквально погнали динамівських футболістів вперед. І перший тайм цього матчу – це, напевне, найкраще, що я взагалі бачив у виконанні нашого чемпіона. Уже на 4-тій хвилині Косовський та Шевченко на лівому фланзі короткими пасами буквально закрутили голови британцям, і Віталій прострілив у штрафний майданчик. А там Сергій Ребров випередив захисників гостей і проштовхнув м’яч у сітку воріт. Одразу ж Аспрілья отримав передачу поблизу штрафного майданчику динамівців, технічно розкрутив двох наших захисників і невідпорно пробив метрів з 14-ти, але Шовковський був на місці. Та далі кияни повністю взяли контроль у свої руки (чи ноги). Особливо виділявся своїми швидкісними рейдами Віталій Косовський, з яким гості ну ніяк не могли впоратися.

А на 28-ій хвилині англійці лишилися без свого бомбардира. Аспрілья зазнав ушкодження і продовжити гру не зміг. І в цей час Динамо подвоює рахунок. Наші футболісти так запресингували гостей на їх половині поля, що змусили їх помилитися, і м’яч дістався Белькевичу, який сходу відпасував на хід Шевченку. Андрій з гострого кута пробив так, що Гівену не лишалося нічого, як вдруге витягувати круглого з сітки. Ще через дві хвилини кіпер Ньюкаслу лише на якусь мить випереджає Шевченка і головою вибиває м’яч у перед. Та круглого підхоплює Белькевич і б’є метрів з тридцяти по воротам без Гівена. Але, на жаль, захисник Пікок встигає головою вибити м’яч майже з лінії. До кінця тайму наші футболісти не давали вільно дихнути англійцям. Шевченко, Косовський, Ребров робили на полі все, що хотіли, та все ж до перерви рахунок лишився без змін.

Єврокубкова історія. Глава №6: а мрії таки збуваються — сезон-1997/1998

У другому таймі ніщо не віщувало біди. Кияни продовжували володіти ініціативою. Небезпечно пробивали Белькевич (зі штрафного) та Шевченко (з-за меж штрафного майданчика) – в обох випадках виручив ірландський воротар Ньюкаслу. Особливо хочеться виокремити Валентина Белькевича. Його одночасно просте й елегантне поводження з м’ячем ставило в якийсь ступор гравців гостей. Та на фоні такої гри, яка вже помалу наближалася до свого завершення, вони зуміли відігратися. На 78-ій хвилині Уотсон з-за бокової закинув круглого у штрафний майданчик киян. Наші захисники не змогли вибити м’яч, і Бересфорд випередив всіх та пробив по воротах. Удар не вийшов сильним, але втрутився невеликий рикошет від Беженара, і Шовковський пропустив поміж ніг.

Проходить ще 7 хвилин, і затяжна атака Ньюкаслу закінчується ударом з-за меж штрафного майданчику у виконанні того ж таки Бересфорда. Наш воротар готовий був піймати м’яч, але знову рикошет (цього разу від Головка), і шкіряна куля опиняється у протилежному куті воріт. Динамівці не опустили руки і пішли на справжній штурм. Шевченко проходить трьох захисників у штрафному майданчику гостей і з гострого кута пробиває вище. Тут же Косовський накручує суперника на лівому фланзі і прострілює у штрафний майданчик, де пробиває головою Шевченко – Гівен у блискучому стрибку ловить м’яч. Фінальний свисток зупиняє чергову атаку киян.

Лише невелика втрата концентрації не дозволила динамівцям здобути перемогу у цьому матчі. Тому й дивують слова тренера англійців Кенні Далгліша, який сказав що результат закономірний. Насправді лише велике везіння дозволило гостям вивезти з Києва нічию. А тим часом іспанська Барселона вдома не змогла обіграти ПСВ 2:2 (Луіс Енріке 61, 74 – Коку 70, Меллер 86), і тепер кожен наступний матч групи ставав як останній.

Ліга чемпіонів 1997/1998. Груповий турнір. Група C. 2-й тур. 01.10.1997 рік. Київ, Україна. Стадіон Олімпійський. 99000 глядачів.

Динамо (Київ) – Ньюкасл (Англія) — 2:2 (2:0)

Динамо: Шовковський, Лужний (Беженар, 42), Головко, Ващук, Дмитрулін, Косовський, Шевченко, Ребров, Гусин, Хацкевич (Радченко, 74), Белькевич (Михайленко, 68).

Тренер: Валерій Лобановський

Ньюкасл: Гівен, Бартон, Бересфорд, Бетті, Пікок, Лі (Кецбая, 46), Барнс, Аспрілья (Даль-Томассон, 28), Гіллеспі, Уотсон, Альбер.

Тренер: Кенні Далгліш

Голи: Ребров, 4 (1:0). Шевченко, 28 (2:0). Бересфорд, 78 (2:1). Бересфорд, 85 (2:2).

Приїзд іспанського гранда викликав ще більший ажіотаж, ніж матч з Ньюкаслом (здавалося, куди уже більше!). Скільки уже встигла ця Барселона нам насолити, але саме перед цим поєдинком була впевненість, що ми зможемо їх перемогти. За чотири роки з часу попереднього протистояння у командах пройшли відчутні зміни. Цього разу команду до Києва привіз інший голандський тренер Луі ван Гаал – на той час один з найперспективніших тренерів світу. Уже не було в Барселоні бразильського чарівника Ромаріо, Стоїчков, який встиг пограти в оренді в італійській Пармі, основним вже не був. Та й без них у гостей, як завжди, була своєрідна збірна світу: португальці Байя, Фігу та Коуту, бразильці Рівалдо та Сонні Андерсон, іспанці Луіс Енріке, Гвардіола, Амор та інші футбольні монстри.

Добре, що найкращий футболіст світу 1996 року Роналдо перейшов в міланський Інтер. Але і це з таким підбором виконавців не послабило іспанського гранда. Зі слів тренера Барселони, в Київ вони приїхали за перемогою, адже після невдалого старту в Лізі Чемпіонів шансів на вихід з групи стає все менше. Дещо ускладнювало роботу голландцю відсутність через травми воротаря Байї, півзахисника Гвардіоли та нападника Сонні Андерсена. А вже перед самим матчем до них приєднався і Іван де ла Пенья (отруївся, незважаючи на те, що іспанці приїхали в Україну зі своїм кухарем та продуктами. Напевне, не втримався Іван і таки купив біляша в аеропорту). У Динамо ж, навпаки, повернулися у команду Максимов з Калитвинцевим і зразу ж з’явилися у старті, витіснивши звідти білорусів.

Прозвучав стартовий свисток і 100 тисяч уболівальників погнали своїх улюбленців вперед. Уже на 25-ій секунді динамівці заробили право на кутовий. Було видно, що господарі налаштовані сьогодні лише на перемогу. А на 6-тій хвилині Калитвинцев просто кинджальною передачею прострілив у штрафний майданчик на Реброва. Над Сергієм нависло два захисники, але він зумів зачепитися за м’яч і майже з нульового кута, гарматним ударом пробив над руками Хеспа. Стадіон ревів від задоволення, і глядачі лише жалкували, що не можна цієї краси побачити у повторі. Ще через кілька хвилин комбінацію за участю Реброва, Лужного та Максимова, метрів з 20-ти завершував Юрій Калитвинцев – іспанські захисники у ролі глядачів, а м’яч пролітає над перекладиною воріт.

Після цього іспанці почали потроху приходити до тями, і вже небезпечно з-за меж штрафного майданчику пробивали Рівалдо (Шовковський виручив) та Оскар (поруч зі стійкою). І коли б здавалося, що Барселона от-от має зрівняти — кияни проводять просто блискавичну контратаку. Косовський продерся по своєму лівому флангу і відпасував в центр на Шевченка. Андрій пробив метрів з 10-ти і вже бачив круглого в сітці, та той по-зрадницьки стукнувся в стійку і прокотився майже по лінії воріт, так і не зайшовши у ворота. Та динамівці і не думали віддавати ініціативу гостям.

На 32-ій хвилині Ребров перед штрафним майданчиком віддає на Гусина, отримує від нього на хід уже в штрафному і пробиває по воротах. М’яч влучає у Коуту і транзитом через того ж Реброва вдало відскакує на Максимова, який одразу ж з розвороту, метрів з 12-ти, ідеально пробиває у незахищений кут воріт Хеспа – 2:0. До перерви іспанці змогли лише потривожити Шовковського ударом зі штрафного від Рівалду, та Олександр впевнено піймав м’яч. І одразу ж відповідь киян: Шевченко проривався до воріт, і лише фол Серхі зумів зупинити Андрія. Було таке відчуття, що коли Шевченко на швидкості з м’ячем, то в рядах Барси виникала справжня паніка.

Єврокубкова історія. Глава №6: а мрії таки збуваються — сезон-1997/1998

Другий тайм, і Динамо впевнено грає по рахунку. Ініціатива ніби у гравців Барселони, але створення хоч якоїсь небезпеки стає вирішенням задач вищої математики. На 62-ій хвилині Сергій Ребров з місця правого захисника запускає діагональ метрів на 50 на Шевченка. Андрій тікає від Феррера і Коуту та виходить вже на одинокого Хеспа. Воротарю нічого не лишалося, як завалити на газон нашого нападника.

Як наслідок – червона картка і небезпечний штрафний, з якого Калитвинцев влучає в поперечину. Та через три хвилини Шевченко у контратаці відпасовує на вільного Калитвинцева — і той з лінії штрафного майданчику забиває третій гол. Це повністю деморалізувало гостей, Луі ван Гаал лише здивовано дивився по сторонам і не розумів, як таке могло статися. А кияни спокійно довели матч до переможного рахунку і залишилися на першому місці у групі.

Ліга чемпіонів 1997/1998. Груповий турнір. Група C. 3-й тур. 22.10.1997 рік. Київ, Україна. Стадіон Олімпійський. 100 000 глядачів.

Динамо (Київ) – Барселона (Іспанія) – 3:0 (2:0)

Динамо: Шовковський, Лужний (Волосянко, 62), Головко, Ващук, Дмитрулін, Калитвинцев, Косовський, Шевченко, Ребров, Гусин, Максимов (Михайленко,83).

Тренер: Валерій Лобановський.
Барселона:
Хесп, Феррер, Фернанду Коуту, Оскар (Бускетс, 63), Фігу (Чирич, 82), Рівалдо, Серхі, Дюгаррі (Піцци, 80), Луіс Энріке, Райцигер, Рохер.

Тренер: Луі ван Гаал.

Голи: Ребров, 6 (1:0). Максимов, 32 (2:0). Калитвинцев, 65 (3:0).

Вилучення: Хесп (62 – фол останньої надії).

А тим часом ПСВ вдома несподівано виграє в Ньюкасла з рахунком 1:0 (Йонк 37) і стає головним переслідувачем киян.

Давно так ніхто не злив Барселону. Перед другим матчем їх головний тренер ван Гаал через іспанську пресу пообіцяв зняти скальп з київського Динамо. Така впевненість з’явилася у голландця після перемоги в чемпіонаті над мадридським Реалом з рахунком 3:2. Було ясно, що Барса налаштована рішуче, та й склад змінився майже наполовину. Місце у воротах нарешті зайняв Вітор Байя, а в полі з’явилися Чирич, Джовані та Селадес. Лобановський вніс лише одну зміну (як після матчу скаже – з тактичних міркувань) – Хацкевич вийшов замість Максимова.

Аж надто агресивно розпочала цей поєдинок Барселона. Уже на 2-ій хвилині Фернандо Коуту заробляє жовту картку на Олександру Головку. Але кияни мали чим відповісти. На 9-ій хвилині був призначений штрафний на правому краї поблизу штрафного майданчика. Юрій Калитвинцев майстерною передачею знаходить Шевченка, і Андрій, високо вистрибнувши, ударом головою, відкриває рахунок в матчі.

Важко було уявити, але після забитого голу саме динамівці вели гру. Навіс від того ж Калитвинцева – і на ударній позиції Андрій не Шевченко, а Гусин. Його удар головою якимось дивом парирує Байя. Невдовзі Гусин знову в атаці і забиває, але арбітр фіксує порушення правил з боку нашого блондина. І тоді на авансцену вийшов таки Шевченко. Як же в одному з моментів він накрутив буквально весь каталонський захист.

А на 32-ій хвилині Гусин отримав м’яч на правому фланзі і, побачивши Шевченка у штрафному майданчику, зробив націлену передачу. Наш нападник на якусь мить випередив Байю і вдруге головою відправляє м’яч у сітку воріт. Цього вечора Андрія було не зупинити. В кінці тайму, коли усі уже подумки були на перерві, Шевченко отримав м’яч поблизу штрафного майданчику і сміливо пішов усіх обігрувати. Збивали його спочатку Серхі, а потім і Коуту, як наслідок –справедливий пенальті. Хоч штатний пенальтист в команді Ребров, та пробивати дали безумовному герою поєдинку, і Андрій робить перший свій хет-трик в Лізі Чемпіонів.

Єврокубкова історія. Глава №6: а мрії таки збуваються — сезон-1997/1998

Початок другого тайму – і Барселона лишається вдесятьох. Це Серхі в простій ситуації в центрі поля грає рукою і отримує другу жовту. Після цього іспанці мріяли лише про одне. Швидше б це все закінчилося. Але кияни їх просто так не відпустили. І на 79-ій хвилині Шевченко з Ребровим так запресингували їх захист з воротарем, що м’яч дістався Сергію, який метрів з 30-ти пробивав по порожнім воротам. Це було щось! Ми нарешті обіграли справжнього гранда і не просто обіграли, а познущалися у нього вдома. Це була справжня відповідь на всі слова і погрози від іспанців перед матчем. Динамо було командою-зіркою, яка повністю переграла команду зірок. Зірок, які не знали що робити на полі, і які жодного разу не змогли забити навіть гол престижу.

Ліга чемпіонів 1997/1998. Груповий турнір. Група C. 4-й тур. 05.11.1997 рік. Барселона, Іспанія. Стадіон Камп Ноу. 55 000 глядачів.

Барселона (Іспанія) – Динамо (Київ) – 0:4 (0:3)

Барселона: Вітор Байя, Феррер, Ф. Коуту, Райцигер, Серхі, Чирич, Оскар (Надаль, 70), Селадес, Фігу, Рівалдо, Джованні (Амор, 52).

Тренер: Луі ван Гаал.
Динамо: Шовковський, Лужний (Волосянко, 58), Головко, Ващук, Дмитрулін, Косовський, Гусин (Михайленко, 60), Хацкевич, Шевченко, Калитвинцев (Максимов, 46), Ребров.

Тренер: Валерій Лобановський.

Голи: Шевченко, 4 (0:1). Шевченко, 32 (0:2). Шевченко, 44 — з пенальті (0:3). Ребров, 78 (0:4).

Вилучення: Серхі (47 – друга жовта).

У паралельному матчі ПСВ на виїзді обігрує Ньюкасл з рахунком 2:0 (Ніліс 33, де Більде 90) і разом з киянами стають головними претендентами на вихід з групи.

Матч 5-го туру в Києві між Динамо і ПСВ ставав головним за вихід в наступний раунд Ліги Чемпіонів. Барселона з Ньюкаслом зіграли на день раніше, і після перемоги каталонців з рахунком 1:0 (Джовані ,17) стало зрозуміло, що нас влаштовує нічия. Перед поєдинком обидва тренери мали невеликі кадрові труднощі. Так у голландців не зміг через травму прийняти участь в матчі Бодевейн Зенден, а от у динамівців через перебір карток Андрій Гусин. Замість Андрія у старті вийшов Юрій Максимов. До речі, це був останній матч Юрія у футболці київського Динамо. Після нього він мав їхати радувати своєю грою уболівальників бременського Вердера.

Сам поєдинок команди розпочали дуже обережно, відчувалася ціна помилки. Такий темп протримався до 19-ої хвилини, коли Косовський з центру поля кинув у прорив по своєму флангу на Андрія Шевченка. Той увірвався у штрафний майданчик і відпасував у центр на Реброва. Сергій на якусь мить випередив голландського захисника і зовнішньою стороною стопи пробив повз Ваттереуса. Цей гол ніби додав сил динамівцям, які впевнено контролювали хід гри. Знову небезпечно, тільки тепер з правого флангу, проривався Шевченко, але його простріл зупинив Ваттереус. Десь на 32-ій хвилині він же парирував небезпечний удар з-за меж штрафного майданчику від Максимова. Гості відповіли двома моментами Ніліса. Спочатку він після пасу Нумана, звільнившись від опіки захисників, пробивав головою метрів з 12-ти, але прямо в руки Шовковському. Потім він відгукнувся на передачу від Вампети, але його удар з лету з кута воротарського майданчику відверто не вийшов. Закінчився тайм шаленим дриблінгом Андрія Шевченка. Він на швидкості, елегантно обіграв весь захист гостей, тільки, на жаль, забув вдарити по воротах.

Єврокубкова історія. Глава №6: а мрії таки збуваються — сезон-1997/1998

У другому таймі ініціативою володіли уже гості. Втрачати їм було уже нічого і вони кинули останні сили вперед. Та надійно грав наш захист, а Олег Лужний двічі чудово грав на перехопленнях, але провести грамотні контратаки динамівці не мали уже сил. Така гра просто бісила тренера гостей Діка Адвоката, який постійно щось апелював до арбітрів, за що й був вилучений з тренерської лави. Після цього епізоду на полі пішла відкрита гра. Спочатку Калитвинцев кинув у прорив Реброва, який завдав сильного удару з-за меж штрафного майданчику, та м’яч проходить в лічених сантиметрах від стійки. У відповідь Стінга виводить на ударну позицію Ніліса, але Шовковський рятує. Потім черга робити сейв у Ваттереуса, коли метрів з 14-ти пробивав Шевченко. І тут гості зрівняли рахунок. Йшла 65-та хвилина матчу. Навіс в штрафний майданчик киян. Захисники помилилися в створені положення поза грою і де Більде без перешкод відправляє круглого у ворота.

Після цього киянам стало дійсно важко. Голландці будь-що намагалися вийти вперед, але наш захист більше не помилявся. А Шовковський був сама надійність. Та й фортуна вирішила остаточно перейти на наш бік, коли Ніліс двічі головою пробивав повз ворота. Фінальний свисток зафіксував нічию, яка була рівнозначна перемозі. Вперше ми пройшли груповий раунд найпрестижнішого турніру і заключний матч з Ньюкаслом ставав тренуванням з підвищеною відповідальністю.

Ліга чемпіонів 1997/1998. Груповий турнір. Група C. 5-й тур. 27.11.1997 рік. Київ, Україна. Стадіон Олімпійський. 80 000 глядачів.

Динамо (Київ) – ПСВ (Нідерланди) — 1:1 (1:0)

Динамо: Шовковський, Лужний (Волосянко, 87), Головко, Ващук, Дмитрулін, Калитвинцев, Косовський, Шевченко, Ребров, Хацкевич, Максимов (Беженар, 83)

Тренер: Валерій Лобановський.
ПСВ:
Ваттереус, Вампета, Стам, Нуман, Йонк, Коку, Де Більде (Дегріз, 82), Ніліс, Фабер, Іван (Валькс, 39), Стінга.

Тренер: Дік Адвокаат.

Голи: 1:0 Ребров (19), 1:1 Де Більде (65).

Після дострокового виходу з групи президент Динамо Григорій Суркіс заявив, що тепер наша ціль дістатися фіналу. Гра киян дійсно викликала захоплення, але головний тренер реально дивився на речі і говорив, що потрібно ще багато працювати, щоб увійти у когорту найсильніших команд світу. Матч в Англії турнірного значення не мав і це був хороший шанс перевірити деяких гравців резерву. Так на матч вийшов повністю новий центр оборони. Ващук і Головко зазнали ушкоджень і потребували лікування. На їх місце вийшли Сергій Беженар та Микола Волосянко. Хоча Микола вийшов на правий фланг, в центр до Сергія змістився Олег Лужний. Також зазнав ушкодження Олександр Хацкевич, а Максимов уже перебував у Німеччині, а тому вперше в основі ми побачили Дмитра Михайленка. Хто б що не говорив, а втома, яка накопичилася за весь важкий сезон, давалася взнаки. Та й відсутність мотивації зіграла свою роль.

Зі стартовим свистком англійці ринулись на ворота української команди. Особливо це їм вдавалося робити по їх лівому фланзі, адже перевід Лужного в центр, явно ослабив цю ділянку поля. Але гол у ворота киян прийшов якраз з протилежного. Там Бітті майстерно прорвався, обігруючи на своєму шляху динамівських футболістів, і відпасував у штрафний майданчик на Барнса. А той блискуче не дав відібрати у себе м’яч і влучно пробив у правий від Шовковського кут воріт.

А ще через 10 хвилин господарі подвоїли рахунок. Спочатку Пістоне заробив штрафний в метрах 25 до воріт, а Пірс, який проводив свій перший матч в рамках Ліги Чемпіонів, фантастичним ударом в самісіньку дев’ятку, забив другий гол. Після цього динамівці згадали, хто тут фаворит групи, і пішли вперед. І вже Шевченко у своєму стилі накручує захисників англійської команди та пробиває майже з нульового кута трішки неточно. Удар Калитвинцева з дальньої дистанції – і Хіслоп на висоті, як і в епізоді, коли здавалося уже напевне його ворота розстрілював Сергій Ребров.

Єврокубкова історія. Глава №6: а мрії таки збуваються — сезон-1997/1998

Другий тайм пройшов значно спокійніше. Господарів влаштовував такий результат, а от гості явно не хотіли прикладати надзусиль щоб змінити рахунок. Небезпека біля воріт Шовковського виникала переважно при розіграші стандартних положень, але явно надійніше, ніж в першому таймі став грати на незвичній для себе позиції ліберо, Олег Лужний. Впевненіше на правому фланзі забігав Микола Волосянко, якому все ж бракувало досвіду в таких поєдинках. До фінального свистка рахунок на табло не змінився. А по завершенні матчу сумним ніхто не був, і з хорошим настроєм гравці Динамо пішли у заслужену відпустку.

Ліга чемпіонів 1997/1998. Груповий турнір. Група C. 6-й тур. 10.12.1997 рік. Ньюкасл, Англія. Стадіон Сент-Джеймс парк. 33 509 глядачів.

Ньюкасл (Англія) — Динамо (Київ) – 2:0 (2:0)

Ньюкасл: Хіслоп, Бетті, Пікок, Лі, Барнс, Аспрілья (Кецбая, 58), Пірс, Гіллеспі, Уотсон, Пістоне (Хьюз, 46), Альбер.

Тренер: Кенні Далгліш.
Динамо: Шовковський, Лужний, Беженар, Дмитрулін, Калитвинцев, Косовський, Шевченко, Ребров, Гусин, Михайленко (Венглинський, 79), Волосянко (Радченко, 79).

Тренер: Валерій Лобановський.

Голи: 1:0 Барнс (10), 2:0 Пірс (21).

В іншому матчі групи ПСВ вдома розписав мирову з Барселоною 2:2 (Абелардо автогол, 54, де Більде 56 – Абелардо 32, Джовані 66 ) і турнірна таблиця набула такого вигляду:

А вже весною в чвертьфіналі нас чекав італійський Ювентус з Зіданом, Дель Пьєро та Індзагі …

(Далі буде)

Микола Сторожук, читач Football.ua

Источник

Читайте также
| Карта сайта: XML | HTML