Карантинне чтиво-2020: Ельмар Невелінг "Юрген Клопп. Біографія"
Ельмар Невелінг – журналіст, співавтор книжки "Анатомія сучасної гри". Пише на економічні й футбольні теми для Bundesliga Magazin, Spiegen, Ruhr Nachrichten і порталу Rund.
У цій книжці журналіст Ельмар Невелінг розповідає про особистість футболіста, становлення уславленого тренера, а також розкриває його ігрову філософію. За допомогою інтерв’ю, цитат і розповідей колег автор описує Юргена Клоппа як запального лідера, що не соромиться емоцій, суворого наставника, який дає завдання навіть на час відпусток, та звичайну людину, котра знайшла справжнє покликання.
Я був дуже здивованим, зрозумівши, що Клопп не мав прямого відношення до написання книги. Це клопітка журналістська робота, адже автор опитував для своєї книги друзів німецького тренера. Спочатку я був обурений, але потім втягнувся та насолоджувався прочитанням. Раджу і вам, якщо ви ще не встигли. Книга написана легко, доступно, читається на одному диханні. Переповім вам декілька цікавинок цієї дуже крутезної книги.
Клопп-гравець
На позиції капітана юнацької команди "Клопп випромінював упевненість", — каже Гаас. Він був "центральною постаттю", на нього можна було покластись "у будь-якій ситуації на полі". Він був "завжди у настрої грати", хоча "і як футболіст, і як людина часом був дещо вразливий".
Великий вплив на становлення Клоппа-гравця мав його батько. Батько був найсуворішим критиком Юргена – він покладав на хлопця великі сподівання. "Хлопець був дуже вдячний батькові за ці поїздки й хотів виправдати його очікування. Він був неймовірно амбітним", — пригадував Вольфганг Баур.
По справжньому Юрген знайшов своє місце у Майнці й лишався вірним клубові до кінця своєї ігрової кар’єри. Справжнім натхненником для Клоппа був тодішній тренер команди – Вольфганг Франк. Саме він підштовхнув німця до тренерської роботи.
"Це точно не випадковість, — каже Крітіан Гок. – Ми настільки інтенсивно працювали над тактикою, що гравці опинилися за крок від того, аби бути здатними тренувати команду".
Вольфганг Франк вважає основною причиною спалахів люті свого правого захисника злість на власні обмежені навички гравця. "Він часом страшенно сердився на полі, бо в голові мав стільки прекрасних ідей, які не міг втілити через свої здібності. Часом його це так злило, що я мусив вилучати його з поля, аби він заспокоївся", — згадує Франк.
Клопп грав на різних позиціях – нападника, півзахисника, правого захисника. Тому йому добре відомо, які функції на полі мають ці гравці.
Клоппа часто вважають гравцем посереднім, але тим не менше він мав хорошу швидкість, самовіддачу та харизму і цим компенсував свою майстерність.
Юрген дуже прагнув бути тренером, тому погодився на перше ж запрошення очолити Майнц. Але тоді він навіть не уявляв, яких звитяг зможе досягти.
7 років у Майнці, так само 7 років у якості тренера Боруссії (Дортмунд) і тепер уже 5 років у "Ліверпулі". Фанати вже насторожено чекають 7 року Клоппа в Англії. Але зараз не про це.
Перейшовши у статус тренера, Клопп постав в іншому світлі, адже як тренер він був "справжнім", — каже Крістіан Гайдель і стверджує, що це "його найбільший дар". Йому довіряють, а це, як відомо, дуже тонка матерія. "Гравці вірять, що його слова дійсно правдиві".
Клопп – людина, яка в ролі тренера спілкується з арбітрами, з’являється в рекламі, виходить на трибуни, стрибає, корчить страхітливі гримаси, сичить, виє, показує зуби, вибігає на поле – і при цьому він завжди на 100% лишається собою.
У якості тренера Клоппу вдалося підняти скромний клуб до першої Бундесліги і навіть потрапити до єврокубків. Але будь-яка казка рано чи пізно закінчується.
Близько 20 тисяч людей прийшли на площу Гутенбергплятц у старому місті Майнца 23 травня 2008 року "Я став тим, ким я є, і навчився того, що вмію, лише завдяки вам", — затинаючись, розчулено каже Юрген Клопп, якому важко далося завершити це речення, бо фанати Майнца скандують: "Юрген-Юрген!".
Клопп-джміль або нова сторінка в житті німецького тренера.
"Були й значно гірші пропозиції, аніж та, яку зробила мені Боруссія", — казав Клопп у чудовому настрої, з типовою усмішкою і здібністю до іронічних формулювань, що завжди позначав стиль його промов. Із такими висловлюваннями Клопп одразу став улюбленцем медіа. Цієї уваги останніми роками Дортмунду дуже бракувало.
Клопп прийшов у Боруссію у дуже непростий час. Вона була на грані банкрутства. Гра команди не вражала, у ній не було яскраво виражених зірок, фанати практично відмовилися від свого клубу.
Крім того, для Клоппа важливим аргументом був і стадіон: "Коли вперше приходиш на наш стадіон і бачиш там 80 тисяч глядачів, то думаєш: вау! До такого не звикаєш. Щоразу вихід на поле – це потужний стимул. Щоразу мурашки по спині", — його завжди надихали глядачі.
З Боруссією Клопп двічі брав чемпіонство, двічі вигравав Суперкубок Німеччини та одного разу Кубок Німеччини. Окрім цього дійшов до фіналу Ліги Чемпіонів, де поступився принциповому супернику – Баварії. Але цінне навіть не це. Хоча безумовно трофеї для будь-якого менеджменту вартісні. Клопп повернув вболівальників на стадіон, відкрив багато футбольних імен: Левандовскі, Шмельцер, Гьотце, Хуммельс, Суботіч і багато інших. Можна перерахувати хоч і весь склад. Адже на той момент це була наймолодша команда ліги, яка боролася за трофей та вигравала їх. Він прищепив команді свій стиль та "шарм". Клуб почали впізнавати, поважати та навіть боятися суперники. Навіть зараз, після стількох років, відчувається спадок німця. Боруссія має свою, тільки їй притаманну "ідентичність". Команду ні з ким не сплутаєш.
Прощаючись, він висловив величезну подяку людям, які з таким відкритим серцем прийняли його у Дортмунді: "Ми з вами були разом сім років. І сьогодні я можу сказати: неважливо, що думають про людину, коли вона приходить. Важливо, що про неї думають, коли вона йде. Я всім вам дякую за те, що ви зараз думаєте. Я візьму це із собою, спакую собі в дорогу. І хай де ми з вами опинимося, але цього ніколи не забудемо!"
З такими словами запустили фанати Ліверпулю інтернет-компанію у твітері, агітуючи німця очолити їх клуб.
9 жовтня 2015 року Клоппа було представлено як нового тренера "червоних" на вже легендарній прес-конференції, про яку майстер імпровізації Клопп сказав, що "це взагалі перша прес-конференція, до якої я готувався".
"Моя мати, напевно, сидить перед телевізором, дивиться цю прес-конференцію і не розуміє ані слова з того, про що я тут говорю. Але вона дуже пишається". А потім, щоб таки створити собі бренд, він додав, викликавши сміх у залі: "Мабуть, я просто нормальний".
Час від часу Клопп користується послугами перекладачів, але добре розуміє і головне володіє англійською.
"Усі думають, що я можу робити чудеса, але це неправда". Але Клопп таки зробив чудо і не одне. Він повернув Ліверпуль на футбольний Олімп. "Червоні" виграли омріяний 6 Кубок Чемпіонів та за крок від того, щоб стати чемпіонами Англії. Цей шлях був не простий. Юрген почав грати за незвичною для себе схемою, змінивши 4-4-2 на 4-3-3. І навіть погодився на фінансові інвестиції – покупки перспективних та недешевих гравців, хоча раніше більше спирався на академію та власних виконавців. Підсилення німець вбачає не на фінансовій потужності клубу, а на розвиткові та прогресі уже діючих гравців.
Клопп і Ліверпуль підходять один одному на 100%. Тому що Клопп є прихильником прямого, швидкісного, відданого, емоційного футболу. Цього хочуть і в Ліверпулі.
Окрім тренерства, Юрген працював ще й у якості теле-експерта. Клопп знімається у рекламі та має особисті контракти з деякими компаніями. Клопп-бренд. Його важко не любити. Адже він не приміряє на собі ніяких масок. Він такий, як є.
Маю надію, що я лише підкріпив ваше бажання прочитати цю 100% крутезну книгу. Тому приємного прочитання.
Дмитро Дубровін, читач Football.ua
