Максим Шацких: "Я - неконфликтный игрок"
Нападник «Говерли» розповів про свою відсутність у матчі із «Ворсклою», фінансовий стан справ у клубі та чого варто чекати «Динамо» від «Фіорентини»
— Максиме, з моменту поновлення чемпіонату «Говерла» провела три тури, здобувши лише одну нічию. Як думаєте, чому команда так невдало стартувала у весняній частині?
— Найперше, нам не вистачило концентрації, позаяк всі проведені матчі, переконаний, були хороші в нашому виконанні. Окрім, звичайно, зустрічі в Полтаві… Якщо ж брати перший і другий матчі, то навіть із огляду на моменти, ми мали безперечно обігрувати своїх суперників. Однак нам чогось трохи не вистачає…
— Особливо в зустрічі з «Металістом», де ваша команда заслуговувала на перемогу…
— Думаю, так. Ми створили більше моментів біля воріт суперника, а тому повинні були їх перемагати. Але в нас були такі помилки, яких ми просто не мали права припускатись. Особливо за рахунку 2:1, коли «Говерла» вийшла наперед, а ми зразу пропустили взагалі незрозумілий м’яч. Але це — футбол… Повторюся, чогось нам бракує — іноді концентрації, іноді безпричинно розслабляємось одразу після забитого м’яча.
— Що В’ячеслав Грозний говорить із цього приводу?
— Після матчу сказав, що залишився задоволений побаченою грою у виконанні нашої команди. Ми грали доволі непогано, створили достатньо моментів, але пропускати такі м’ячі дуже прикро…
— На згаданий матч «Говерли» проти «Ворскли» наставник вашої команди взагалі не взяв вас. В’ячеслав Вікторович якось пояснив причини такого рішення?
— Він сказав, що йому не сподобалася моя гра в першій зустрічі проти запорізького «Металурга». Ось, власне, й уся причина…
— Тобто це — суто робочий момент…
— Я спілкувався з В’ячеславом Вікторовичем перед від’їздом, він пояснив причину моєї відсутності в заявці саме цим — його не влаштувала моя гра в матчі проти запоріжців.
— Оскільки ви вже взяли участь у наступному матчі проти «Металіста», можна зрозуміти, що конфлікту між вами немає?
— Ні, жодного конфлікту й не було, бо я взагалі неконфліктний гравець. Зрозумійте, це було рішення головного тренера, яке він ухвалив. Думаю, про це вже краще запитати у самого В’ячеслава Вікторовича.
— Гаразд. Але чи впливає психологічно на футболістів «Говерли» той факт, що в графі перемог значиться поки що лише «одиниця». До всього, команда посідає дванадцяту сходинку?
— Звичайно, що ці показники десь тяжіють над футболістами, це — природно. Перемагати гравцям завжди хочеться в кожній грі. Судячи з нашої попередньої зустрічі із харків’янами, ми потроху відшукуємо свою гру. Подивимось уже конкретніше після цієї паузи, бо в нас залишилися дуже цікаві поєдинки до завершення першості. Переконаний, лише самі матчі покажуть, що й як…
— До речі, наступний матч у чемпіонаті ужгородці зіграють проти «Олімпіка», який відверто дивує своєю гроюнинішнього сезону.
— Думаю, донеччани є дуже незручним суперником, які можуть і самі не грати, але при цьому не давати грати і супернику. Цей чемпіонат показує, що всім клубам тяжко проти них виступати, тим паче, у цій «коробочці» на стадіоні імені Банникова, де команда Романа Санжара приймає своїх опонентів. Там досить маленьке й вузьке поле — за рахунок цього їм легше демонструвати свою гру. Щодо нашої команди, то нам зручно, коли є простір, є місце, де можна розбігтись. Тому подивимось, адже часу в нас удосталь, аби правильно підготуватись до цього протистояння.
— Яка нині ситуація з боргами перед футболістами? Їх наразі виплачують?
— Щось десь потроху рухається, але не так, як має бути, й не так, як хотілося би насправді.
— Принаймні, обіцяють, що виплатять?
— Так, обіцяють, але обіцяють уже давно… Чекаємо, адже ми свою справу робимо, а там усе залежить від керівництва клубу. Будемо сподіватися, що все налагодиться незабаром…
— Хочу запитати й про «Динамо», за виступами якого, думаю, продовжуєте слідкувати. Як вам матч-відповідь проти «Евертона»?
— Так, маєте слушність — звичайно слідкую за виступами киян, бо інакше й бути не може. «Динамо» провело у цьому матчі такі голи, які, можливо, «залітають» раз на один чи п’ять років. Особливо п’ятий м’яч Антунеша! Думаю, якби рахунок на той момент не був такий розгромний, він би й не бив із того місця, а скоріше би зробив навіс до штрафного. Але за рахунку 4:1 чому б і не пробити? Тим паче, що в нього дуже хороший удар — це ми побачили вже й у зустрічі з «Іллічівцем». Загалом, рахунок повністю відповідає змісту гри, все — «чисто». Головне, потрібно було залишити англійців без м’яча, що кияни й зробили, провівши ще і свої класичні атаки. До того ж, позначилася індивідуальна майстерність наших футболістів. Можна сказати простіше: «Евертон» елементарно «винесли».
А ось із «Фіорентиною» буде набагато складніше, бо це італійський клуб, який завжди «в’яже» гру. Тим паче, що італійці в накаті, тож є одними із фаворитів турніру. У принципі, жереб, думаю, міг бути й поблажливішим. Знову ж таки, це — футбол. Потрібно дочекатися перших матчів. Дасть Бог, ми суперників пройдемо, а далі до фіналу залишиться один крок.
Источник: Український футбол
