Рустам Худжамов: "Не вижу смысла разговаривать с Луческу"

Зрештою, підписав новий контракт із «Шахтарем». Але після цього опинився в незавидному становищі: зараз він не грає в жодному турнірі, за жодну команду. Чому так сталося — Рустам Худжамов розповів в інтерв’ю «УФ».

— Мені складно дати якусь конкретну відповідь, — зазначив Худжамов. — Мабуть, тренер більше довіряє іншим воротарям. Тож останнім часом лише тренуюся. Чекаю зимового міжсезоння. Можливо, якійсь команді стану в нагоді.

— Варіант з поверненням у Маріуполь розглядаєте?
— В «Іллічівець», скоріше за все, не повернуся.

— Микола Павлов якось сказав нам в інтерв’ю, що у вас така зарплата, що «Іллічівець» її не потягне. У цьому причина?
— Справа не в зарплаті. Вважаю, люди між собою завжди можуть домовитися. Розумієте, недарма ж «Іллічівець» стільки футболістів залишило. За останні півроку-рік. Є такі нюанси, з якими не хочеться стикатися.

— А з ким зараз тренуєтеся? З другою чи третьою командою «Шахтаря»?
— З першою. Дубль базується в Полтаві, а ми — в Києві. Але грати не можу за жодну команду, адже не заявлений на жоден турнір. Виходить, на ці півроку опинився поза грою.

— Очевидно, вас не влаштовує таке становище. Не говорили з керівництвом, щоб отримати статус вільного агента?
— Ні, не розмовляв. Я лише літом підписав новий контракт із «Шахтарем». На три роки. Переговори були тривалими і складними. Сподівався, мене беруть не просто так, що команда і тренер зацікавлені в моїх послугах. Виявилося, це не так.

— «Металіст» хотів вас запросити до себе, ви навіть проводили з харків’янами збори. Чому не склалося?
— Знаєте, яка була ситуація? Зимою мене просто відкликали зі зборів харківської команди. От і все.

— Тоді здавалося, що «Шахтар» показав велике бажання бачити вас в своїх лавах.
— Можливо, зі сторони видніше. Була зацікавленість з боку Містера, але я не потрапив у заявку на сезон.

— Намагалися вирішити питання безпосередньо з Мірчею Луческу?
— Ні, з тренером жодного разу не розмовляв. Не бачу в цьому сенсу.

— Уже розглядаєте якісь варіанти працевлаштування?
— Не стану заперечувати, такі варіанти існують. Більше скажу, уже зараз переймаюся цим питанням. Але не хочу передчасно розкривати карти. Єдине — з нетерпінням чекаю зимового міжсезоння, коли, маю надію, визначусь з колективом, в якому матиму більше ігрової практики.

— Мабуть, ви слідкуєте за своїм колегою Олександром Рибкою? Він також не має стабільного місця в складі.
— Ураховуйте, що він через дискваліфікацію на два роки випав з футболу. Так що, в принципі, та кількість матчів, які він проводить, це також непогано. Тим більше, у «Динамо» серйозна конкуренція.

— Чому згадав про Рибку: ваші долі трохи схожі. І йому, і вам не щастить закріпитися в «Шахтарі». Це така зла доля вихованців «Динамо»? Чи у кожного своя історія?
— Звичайно, у кожного свій шлях. А з приводу — таланить чи ні, є певні моменти, проти яких ти нічого не можеш вдіяти. Така собі система. Так, кажуть, що в жодному разі не можна опускати руки, за будь-яких обставин треба боротися за своє місце на полі, битися об стіну і розбивати її. Але не знаю, скільки це може тривати. Уже стільки гуль на голові, що, мабуть, далі нікуди. Таке враження, що у мене не голова, а одна суцільна гематома.

— І в перший раз у вас із «Шахтарем» не склалося, й нині. Якийсь зачарований для вас клуб.
— Як каже Містер, я не фартовий. Але знову ж таки: якщо людина грає раз на два місяці, про який фарт можна вести мову? На мій погляд, справа не в цьому, а в тому, що, маючи таку незначну практику, перебуваєш не в ігровому тонусі. Але що я можу зробити? Якщо буду вступати в заочну перепалку з тренером, гріш мені ціна.

— Але в душі наболіло?
— Ще й як наболіло. Можу багато чого розказати. Але це ні до чого не приведе. Краще буду мужиком, ніж сварливою бабою. У мене двоє дітей, і в першу чергу треба думати про них.

Источник: ukrfootball.ua